• Сумський державний університет
• Кафедра педіатрії з курсом медичної генетки
  • РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
• Опис навчальної дисципліни
• МЕТА ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ
• 1.2. ЗАВДАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ, ФОРМУЛЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
• МІСЦЕ ДИСЦИПЛІНИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
• ПРОГРАМА
• Структура залікового кредиту модулю 1 “Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей” В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ
• Тема
• Лекції
• Практичні заняття
• Самостійна робота
• Індивідуальна робота
  • Змістовий модуль 1. Захворювання дітей раннього віку
    • Змістовий модуль 2. Захворювання органів дихання у дітей
• Змістовий модуль 3. Алергічні захворювання у дітей
• Змістовий модуль 4. Кардіоревматологія дитячого віку
  • Змістовий модуль 5. Гастроентерологія дитячого віку
  • Змістовий модуль 6. Захворювання сечової системи у дітей
• ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ МОДУЛЮ 1
• в практиці сімейного лікаря
• Кількість годин
  • ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ МОДУЛЮ 1
• в практиці сімейного лікаря
• Кількість годин
• МЕТОДИ НАВЧАННЯ
• МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
• МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ
• Зміст оцінюваної діяльності
• Mах кіл-ть балів
• Рейтинг студента з дисципліни RD
• МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
• Примірн.
• ДОДАТКОВА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

від 05 червня 2013 року № 683)

Форма № Н - 3.04

Сумський державний університет

Кафедра педіатрії з курсом медичної генетки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри педіатрії з МГ д.мед.н., проф.. Маркевич В.Е.

________________________________

“______”_______________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Педіатрія 4 курс

_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

спеціальність 7.12010001 «Лікувальна справа»

7.12010003 «Медико-профілактична справа»

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення: Медичний інститут

2015 – 2016 навчальний рік

Робоча програма Педіатрія 4 курс

для студентів 4 курсу за спеціальністю 7.12010001 «Лікувальна справа»

7.12010003 «Медико-профілактична справа»

Розробники:_ Маркевич Віталій Едуардович, завідувач кафедри, д.мед.наук, професор,

Петрашенко Вікторія Олександрівна, к.мед.н., асистент,

Лобода А.М., к.мед.н., доцент

^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри (циклової комісії)_________________________

__________________________________________________________________________________

Протокол від “____”________________20__ року № ___

Завідувач кафедри (голова циклової комісії)_______________________________

_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 5,0	Галузь знань 1201 Медицина (шифр і назва)	Нормативна
Модулів – 1	Спеціальність: Лікувальна справа Медико-профілактична справа	Рік підготовки
Змістових модулів – 6		4-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)		Семестр
Загальна кількість годин – 150		8-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента –	Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст	18 год.
		Практичні
		70 год.
		Лабораторні
		0 год.
		Самостійна робота
		62 год.
		Індивідуальні завдання:
		6 год.
		Вид контролю:
		іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%): 60/40

для денної форми навчання – 60/40.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ ТА РОЛЬ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦЯ

1. МЕТА ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

Викладання дисципліни “Педіатрія” для студентів 4 курсу починається після закінчення курсу "Пропедевтичної педіатрії". При цьому продовжується проведення професійної підготовки лікаря-педіатра, які необхідні в практиці сімейного лікаря. Метою дисципліни “Педіатрія” на 4 курсі є вивчення основних неінфекційних захворювань дітей за принципом розподілу патології по періодах дитинства і за принципом органної патології. Опанування цією дисципліною відіграє важливу роль для майбутньої професійної діяльності сімейного лікаря, оскільки дозволяє визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань дитячого віку, класифікувати та аналізувати типову клінічну картину, складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу захворювання, демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики захворювань, ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах, проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при типовому перебігу хвороб, здійснювати оцінку прогнозу захворювання, демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації сімейного лікаря та лікаря-педіатра.

Студенти докладно ознайомлюються з останніми наказами МОЗ України та протоколами діагностики та лікування захворювань у дітей.

Згідно навчального плану вивчення дисципліни здійснюється в VІІ-ІX семестрах протягом четвертого року навчання.

Програма структурована, складається зі змістових модулів, тем відповідно до вимог розробки навчальних програм медичних дисциплін (Наказ МОЗ України №492 від 12.10.2004 р. «Про внесення змін та доповнень до Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм медичних дисциплін»).

1.2. ЗАВДАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ, ФОРМУЛЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

При вивченні дисципліни “Педіатрія” на ІV курсі продовжується професійна підготовка педіатра та сімейного лікаря.

У результаті вивчення дисципліни “Педіатрія” студент зобов’язаний знати:

- поширеність, етіологію основних неінфекційних захворювань дітей грудного та старшого віку;

- патогенез даних захворювань;

- клінічну картину захворювань, що вивчаються;

- диференційно - діагностичні критерії даних захворювань;

- сучасні класифікації нозологічних форм, що вивчаються;

- дані лабораторних та інструментальних досліджень, які отримуються при дослідженні хворих дітей;

- тактику ведення хворих; препарати та спосіб їх застосування в терапії захворювань;

- способи профілактики рецидивів нозологічних форм, що вивчаються;

- закони генетики;

- методи дослідження, які застосовуються в медичній генетиці;

- причини виникнення генних та хромосомних захворювань;

- клініко-діагностичні критерії генних та хромосомних захворювань;

- методи терапії генних та хромосомних захворювань.

Повинен уміти:

- зібрати скарги у хворої дитини та її батьків, виділити їх у синдроми та симптоми, характерні для даної нозологічної форми;

- оцінити анамнестичні дані, виділити моменти, які характерні для даного захворювання;

- оцінити загальний стан, визначити причину, що зумовлює важкість стану;

- виділити характерні клінічні симптоми захворювання, об’єднати їх у синдроми;

- виділити чинники, які зумовлюють захворювання, етіопатогенетичні ланки, що призвели до розвитку захворювання ;

- уміти поставити діагноз відповідно до загальноприйнятої класифікації;

- призначити обстеження, що дозволяє підтвердити поставлений діагноз;

- оцінити дані лабораторних та інструментальних досліджень;

- визначити тактику ведення хворого;

- визначити умови виходжування хворого;

- призначити дієтотерапію;

- вибрати та призначити відповідне даній нозологічній формі лікування (включаючи вміння вибрати спосіб застосування препарату, розрахунок дози, вміння виписати рецепт);

- визначити заходи для профілактики розвитку ускладнень, рецидивів захворювання, заходи, що спрямовані на повне видужання хворої дитини.

Повинен опанувати практичними навичками:

- виконувати штучне дихання, непрямий масаж серця;

- проводити реєстрацію ЕКГ;

- фіксувати язик;

- зупиняти зовнішні кровотечі;

- промивати шлунок, кишечник;

- проводити ін’єкції лікарських речовин (внутрішньом'язове, підшкірне, внутрішньовенне струминне та крапельне введення);

- вимірювати артеріальний тиск;

- проводити інгаляційну оксигенотерапію (із застосуванням кисневих наметів та ін. засобів);

- виконувати плевральну пункцію;

- визначати групи крові, резус-належність;

- переливати компоненти крові і кровозамінники;

- проводити пальпацію, перкусію, аускультацію легень, серця;

- проводити пальпацію печінки, визначати розміри печінки за Курловим;

- визначати клінічні ознаки рахіту, симптоми латентної спазмофілії;

- визначати ступінь гіпотрофії, розраховувати харчування дитині з гіпотрофією, в т.ч. парентеральне харчування;

- проводити пальпацію відділів кишечника, нирок;

- проводити аускультацію живота;

- проводити оксигенотерапію дитині з патологією дихальної системи;

- розраховувати дози серцевих глікозидів у дітей;

- корегувати порушення водно-електролітного стану.

Кінцеві цілі навчальної дисципліни «Педіатрія» ґрунтуються на базі навчальних цілей, визначених в освітньо-професійній програмі (ОПП) та освітньо – кваліфікаційній характеристиці (ОКХ). Вони визначаються таким чином:

№ п/п	Кінцева ціль	Код ОПП	Код ОКХ
1.	Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку, хвороб новонароджених.	ПП.101, ПП.106	3.ПФ.С.8.ПР.Р.20, 1.ПФ.Д.1.ПР.Р.2
2.	Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених соматичних та неінфекцішшх захворювань дитячого віку, хвороб новонароджених.	ПП.209	1.ПФ.Д.1.ПР.Р.2, 1.ПФ.Д.1.ПР.Р.5
3.	Визначити особливості захворювань новонароджених дітей.	ПП.119	1.ПФ.Д.1.ПР.Р.5, 3.ПФ.С.8.ПР.Р.20
4.	Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених соматичних та інфекційних захворювань дитячого віку.	ПП.220, ПП.244	1.ПФ.Д.1.ПР.Р.3, 3.ПФ.Д.2.ЗР.Р.9
5.	Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики хвороб новонароджених та найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку.	ПП.157, ПП.262	2.ПФ.С.1.ПР.О.3, 2.ПФ.С.1.ПР.О.4, 2.ПФ.С.1.ПР.О.7, 3.ПФ.С.3.ЗР.Р.10, 3.ПФ.С.4.ЗР.Р.11, 3.ПФ.С.5.ЗР.Р.12, 3.ПФ.С.6.ЗР.Р.13, 3.ПФ.С.12.ПР.Р.30
6.	Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у новонароджених та у дітей з найбільш поширеними соматичними та неінфекційними захворюваннями.	ПП.192, ПП.251	1.ПФ.Е.2.ПР.Р.6, 3.ПФ.С.9.ПР.Н.24, 3.ПФ.С.10.ПР.Н.25, 3.ПФ.С.11.ПП.Н.26
7.	Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при типовому перебігу хвороб новонароджених та найбільш поширених дитячих неінфекційних хвороб.	ПП.230	1.ПФ.Д.1.ПР.Р.4, 1.ПФ.Д.1.ПР.Р.5
8.	Здійснювати оцінку прогнозу при найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворюваннях дитячого віку, хворобах новонароджених.	ПП.198	2.ПФ.С.1.ПР.О.1, 3.ПФ.С.12.ПР.Р.29
9.	Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.	ПП.173	З.13.ЗП.Р.1,З.13.ЗП.Р.2, З.13.ЗП.Р.3,З.13.ЗП.Р.4, З.13.ЗП.Р.5
10.	Ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.	ПП.043	1.ПФ.Д.1.ПР.Р.5, 2.ПФ.С.3.ЗП.О.9,
11.	Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.	ПП.021	3.ПФ.С.12.ЗР.О.27, 3.ПФ.С.12.ПР.Р.29
12.	Розрізняти особливості клінічного перебігу найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.	ПП.039	1.ПФ.Д.1.ПР.Р.2, 1.ПФ.Д.1.ПР.Р.5,
13.	Визначати основні напрямки лікування найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.	ПП.022	3.ПФ.С.3.ЗР.Р.10, 3.ПФ.С.4.ЗР.Р.11, 3.ПФ.С.5.ЗР.Р.12, 3.ПФ.С.6.ЗР.Р.13
14.	Визначати профілактичні та протиепідемічні заходи щодо найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.	ПП.023	2.ПФ.С.1.ПР.О.2, 2.ПФ.С.1.ПР.О.6, 2.ПФ.С.1.ПР.О.7, 2.ПФ.С.2.ЗП.О.8, 2.ПФ.С.3.ПР.О.10, 2.ПФ.С.3.ПР.О.11

3. МІСЦЕ ДИСЦИПЛІНИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Педіатрія як навчальна дисципліна:

а) базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології, нормальної та патологічної фізіології, нормальної та патологічної анатомії, гістології, фармакології, пропедевтики дитячих хвороб й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи формування студентами умінь та навичок, які визначаються кінцевими цілями вивчення педіатрії як самостійної дисципліни та можуть бути використані студентами при вивченні педіатрії, дитячих інфекційних хвороб та інших клінічних дисциплін на VI курсі та у професійній діяльності сімейного лікаря.

2. ПРОГРАМА

Обсяг навчальної роботи 5,0 кредитів

Змістовий модуль 1. Захворювання дітей раннього віку в практиці сімейного лікаря

Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених функціональних гастроінтестинальних розладів дітей раннього віку (синдрому циклічної блювоти, кольки, функціональної діареї, функціонального закрепу); рахіту, гіпервітамінозу D та білково-енергетичної недостатності.

2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених функціональних порушень травного каналу у дітей раннього віку (синдрому циклічної блювоти, кольки, функціональної діареї, функціонального закрепу); рахіту, гіпервітамінозу D та білково-енергетичної недостатності.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених функціональних гастроінтестинальних розладів, рахіті та гіпервітамінозі D у дітей раннього віку.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики рахіту, гіпервітамінозу D, білково-енергетичної недостатності та функціональних гастроінтестинальних розладів (синдром циклічної блювоти, кольки, функціональна діарея та функціональний закріп) у дітей раннього віку.

5. Ставити попередній діагноз при циклічній блювоті, функціональній діареї, кольках та функціональних закрепах; рахіті та білково-енергетичної недостатності у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при рахіті, гіпервітамінозі D, білково- енергетичній недостатності, функціональних гастроінтестинальних розладах (синдромі циклічної блювоти, кольках, функціональній діареї та функціональному закрепі) у дітей раннього віку.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації сімейного лікаря та лікаря-педіатра.

Тема 1. Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку

Визначення, класифікація (за Римськими критеріями ПІ), етіологія, патогенез, клініка та діагностика синдрому циклічної блювоти. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка та діагностика функціональної диспепсії у дітей раннього віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика кольки та функціонального закрепу у дітей раннього віку. Лікування та профілактика функціональних гастроінтестинальних розладів. Прогноз.

Тема 2. Рахіт. Гіпервітаміноз D.

Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування рахіту. Профілактика рахіту. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика гіпервітамінозу D, невідкладна допомога та прогноз.

Тема 3. Білково-енергетична недостатність.

Визначення, класифікація, клітка, лікування та профілактика білково-енергетичної недостатності у дітей.

Змістовий модуль 2. Захворювання органік дихання у дітей в практиці сімейного лікаря

Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори гострих респіраторних захворювань верхніх дихальних шляхів (гострого назофаринпту, гострого фарингіту, гострого обструктивного ларингіту, гострого ларингофарингіту, гострого трахеїту), гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту, рецидивуючого бронхіту, пневмонії, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

2. Класифікувати гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів, гострі бронхіти та пневмонії, дихальну недостатність, лихоманку, судоми, вроджені вади та хронічні захворювання бронхолегеневої системи; аналізувати типову клінічну картину гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого обструктивного ларингіту (крупу), гострого ларингофарингіту, гострого трахеїту, гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту, рецидивуючого бронхіту, пневмонії, дихальної недостатності у дітей, гіпертермічного синдрому та судом, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

3. Складати план обстеженій та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого обструктивного ларингіту (крупу), гострого ларингофарингіту, гострого трахеїту, гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту, рецидивуючого бронхіту, пневмонії, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого ларингофарингіту, гocтрoгo трахеїту, гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту, рецидивуючого бронхіту, пневмонії, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

5. Ставити попередній діагноз гострих респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів, гострих бронхітів, пневмоній, вроджених вад та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при гострих респіраторних інфекціях верхніх дихальних шляхів, гострих бронхітах, пневмоніях, вроджених вадах та хронічних захворюваннях бронхолегеневої системи у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у пульмонології дитячого віку.

Тема 4. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей. Гострі бронхіти у дітей

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика гострого назофарингіту, гострого фарингіту, гострого ларингофарингіту, гострого трахеїту у дітей. Клініка та невідкладна допомога при гострому обструктивному ларингіті (крупі), гіпертермічному синдромі та судомах. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика гострого бронхіту, гострого обструктивного бронхіту, гострого бронхіоліту та рецидивуючого бронхіту у дітей.

Тема 5. Пневмонії у дітей

Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика пневмонії.

Тема 6. Лікування пневмонії у дітей

Лікування та профілактика пневмоній у дітей. невідкладна допомога при дихальній недостатності у дітей.

Змістовий модуль 3. Алергічні захворювання у дітей

Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори кропив'янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту, бронхіальної астми у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину кропив'янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту, бронхіальної астми у дітей.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу кропив'янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту, бронхіальної астми у дітей.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики кропив'янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту та бронхіальної астми у дітей.

5. Ставити попередній діагноз при кропив'янці, атопічному дерматиті, алергічному риніті, бронхіальній астмі у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при кропив'янці, атопічному дерматиті, алергічному риніті, бронхіальній астмі у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у алергології дитячого віку.

Тема 7. Атопічний дерматит та алергічний риніт у дітей. Кропив'янка у дітей.

Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика кропив’янки у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика атопічного дерматиту у дітей, прогноз. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика алергічного риніту у дітей, прогноз. Атопічнний марш.

Тема 8. Бронхіальна астма у дітей

Визначення. Фактори ризику та патофізіологічні механізми розвитку бронхіальної астми. Класифікація, клініка, діагностика, лікування та профілактика бронхіальної астми у дітей, прогноз. Невідкладна допомога при астматичному статусі.

Змістовий модуль 4. Кардіоревматологія дитячого віку в практиці сімейного лікаря

Конкретні цілі змістового модулю:

1. Визначати етіологічні фактори та гемодинаміку при найбільш поширених вроджених вадах серця (BBC) у дітей (дефект міжшлуночкової перетинки (МШП), дефект міжпередсердної перетинки (МПП), тетрада Фалло, коарктація аорти, стеноз легеневої артерії, аортальний стеноз, транспозиція магістральних судин та відкрита артеріальна протока (ВАП)); визначати етіологію та патогенез кардитів, інфекційного ендокардиту, кардіоміопатій, гострої ревматичної лихоманки, ЮРА, реактивних артропатій, порушень ритму серця та провідності у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених BBC у дітей, кардитів, інфекційного ендокардиту, кардіоміопатій, гострої ревматичної лихоманки, ЮРА, реактивних артропатій, порушень ритму серця та провідності у дітей.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених вроджених вад серця у дітей (дефект МШП, дефект МПП, тетрада Фалло, коарктація аорти, стеноз легеневої артерії, аортальний стеноз, транспозиція магістральних судин та ВАП), кардиті, інфекційному ендокардиті, кардіоміопатіях, гострій ревматичній лихоманці, ЮРА, реактивних артропатіях, порушеннях ритму серця та провідності у дітей.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених вроджених вад серця у дітей (дефект МШП, дефект МПП, тетрада Фалло, коарктація аорти, стеноз легеневої артерії, аортальний стеноз, транспозиція магістральних судин та ВАП), кардиті, інфекційному ендокардиті, кардіоміопатіях, гострій ревматичній лихоманці, ЮРА, реактивних артропатіях, порушеннях ритму серця та провідності у дітей.

5. Ставити попередній діагноз при найбільш поширених BBC, гострій ревматичній лихоманці, ЮРА, реактивних артропатіях, кардиті, кардіоміопатіях, порушеннях ритму серця та провідності у дітей.

6. Здійснювати прогноз при найбільш поширених вроджених вадах серця у дітей (дефект МШП, дефект МПП, тетрада Фалло, коарктація аорти, стеноз легеневої артерії, аортальний стеноз, транспозиція магістральних судин та ВАП), кардиті, інфекційному ендокардиті, кардіоміопатіях, гострій ревматичній лихоманці, ЮРА, реактивних артропатіях, порушеннях ритму серця та провідності у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в кардіоревматології дитячого віку.

Тема 9. Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей

Етіологія найбільш поширених BBC у дітей. Класифікація вад серця, гемодинаміка при найбільш поширених BBC у дітей (дефекті МШП, дефекті МПП, тетраді Фалло, коарктації аорти, стенозі легеневої артерії, аортальному стенозі, транспозиції артеріальних судин та ВАП). Діагностика найбільш поширених BBC у дітей. Тактика лікаря та прогноз при найбільш поширених BBC у дітей. Консервативне лікування. Показання до кардіохірургічпоіо лікування. Лікування серцевої недостатності. Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту.

Тема 10. Запальні та незапальні захворювання серця у дітей

Гостра ревматична лихоманка у дітей. Кардити у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Кардіоміопатії у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Порушення ритму серця та провідності у дітей: класифікація, причини, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Гостра ревматична лихоманка у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, первинна та вторинна профілактика, прогноз.

Тема 11. Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивні артропатії у дітей.

ЮРА: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, реабілітація, прогноз. Реактивні артропатії у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клітка, діагностика, лікування, прогноз.

Змістовий модуль 5. Захворювання органів травлення у дітей

Конкретні цілі змістового модулю:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори функціональних (функціональної диспепсії, абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних захворювань травного каналу, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину функціональних (функціональної диспепсії, абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних захворювань травного каналу, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу функціональних (функціональної диспепсії, абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних захворювань травного каналу, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики функціональних та органічних захворювань травного каналу, біліарної системи та підшлункової залози у дітей старшого віку.

5. Ставити попередній діагноз при функціональних та органічних захворюваннях травного каналу, біліарної системи та підшлункової залози у дітей старшого віку.

6. Здійснювати прогноз життя при функціональних та органічних захворюваннях травного каналу, жовчних шляхів та підшлункової залози у дітей старшого віку.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій гастроентерології.

Тема 12. Функціональні та органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей.

Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика функціональної диспепсії, абдомінального болю, гастроезофагального рефлюксу, дуоденогастрального рефлексу, органічних захворювань стравоходу та шлунку у дітей старшого віку.

Тема 13. Функціональні захворювання кишечнику та біліарної системи у дітей.

Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу, прогноз. Клініка, діагностика, лікування та профілактика дисфункції жовчного міхура та сфінктера Одді.

Тема 14. Органічні захворювання кишечнику та біліарної системи у дітей.

Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона. Клініка, діагностика, лікування та профілактика органічних захворювань біліарної системи.

Змістовий модуль 6. Захворювання сечової системи у дітей

Конкретні цілі:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності та дисметаболічних нефропатій у дітей.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності та дисметаболічних нефропатій у дітей.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності, дисметаболічних нефропатіях у дітей.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики інфекцій сечової системи (циститу, пієлонефриту); гломерулонефриту, хронічної ниркової недостатності, дисметаболічних нефропатій у дітей.

5. Ставити попередній діагноз при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності та дисметаболічних нефропатіях у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при інфекції сечової системи (циститі, пієлонефриті); гломерулонефриті, хронічній нирковій недостатності та дисметаболічних нефропатіях у дітей.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій нефрології.

Тема 15. Інфекції сечової системи у дітей. Хронічна хвороба нирок.

Визначення, класифікація інфекцій сечової системи у дітей, диференціальна діагностика інфекцій нижніх та верхніх сечових шляхів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз циститів у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз пієлонефритів у дітей.

Тема 16. Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей

Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз гломерулонефриту у дітей. Хронічна ниркова недостатність: фактори ризику виникнення, етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз.

Тема 17. Захист історії хвороби.

Тема 18. Мідсумковий модульний контроль.

3. Структура залікового кредиту модулю 1 “Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей” В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

   Тема	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота
   Змістовий модуль 1. Захворювання дітей раннього віку				Обстеження хворої дитини, написання учбової історії хвороби.
   1. Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку		4	3
   2. Рахіт. Гіпервітаміноз «Д».	2	4	3
   3. Білково-енергетична недостатність у дітей		4	3
   Змістовий модуль 2. Захворювання органів дихання у дітей
   4. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів та у дітей. Гострі бронхіти у дітей	2	4	3
   5. Пневмонії у дітей	2	4	3
   6. Лікування пневмонії		4	3
   Змістовий модуль 3. Алергічні захворювання у дітей
   7. Атопічний дерматит та алергічний риніт у дітей. Кропив’янка у дітей		4	3
   8. Бронхіальна астма у дітей	2	4	3
   Змістовий модуль 4. Кардіоревматологія дитячого віку
   9. Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей	2	4	3
   10. Запальні та незапальні захворювання серця у дітей. Гостра ревматична лихоманка у дітей. Порушення ритму серця та провідності у дітей	2	4	3
   11. Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивний артрит у дітей		4	3
   Змістовий модуль 5. Гастроентерологія дитячого віку
   12. Функціональні та органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей старшого віку	2	4	3
   13. Функціональні захворювання кишечнику та біліарної системи у дітей		4	3
   14. Органічні захворювання кишечнику та біліарної системи у дітей		4	4
   Змістовий модуль 6. Захворювання сечової системи у дітей
   15. Інфекції сечової системи у дітей. Хронічна хвороба нирок.	2	4	3
   16. Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей	2	4	3
   17. Захист історії хвороби		4	4
   18. Підсумковий модульний контроль		2	9
   Всього: кредитів ECTS – 5,0 годин - 150; з них:	18	70	62	6

4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ МОДУЛЮ 1

“Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей”

в практиці сімейного лікаря

№ п/п	Тема	Кількість годин
1	Рахіт. Гіпервітаміноз «Д»	2
2	Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей. Гострі бронхіти у дітей	2
3	Пневмонії у дітей	2
4	Бронхіальна астма у дітей	2
5	Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей	2
6	Порушенім ритму серця та провідності у дітей. Міокардити	2
7	Функціональні захворювання травного каналу	2
8	Інфекції сечової системи у дітей	2
9	Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей	2
	Всього	18

3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ МОДУЛЮ 1

“Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей”

в практиці сімейного лікаря

№ п/п	Тема	Кількість годин
1	Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку	4
2	Рахіт. Гіпервітаміноз «Д».	4
3	Білково-енергетична недостатність у дітей	4
4	Гострі респіраторні інфекції у дітей. Гострі бронхіти у дітей	4
5	Пневмонії у дітей	4
6	Лікування пневмоній у дітей.	4
7	Атопічний дерматит та алергічний риніт у дітей. Кропив’янка у дітей	4
8	Бронхіальна астма у дітей	4
9	Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей	4
10	Запальні та незапальні захворювання серця у дітей. Гостра ревматична лихоманка у дітей. Порушення ритму.	4
11	Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивний артрит у дітей	4
12	Функціональні та органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей	4
13	Функціональні захворювання кишечнику та біліарної системи у дітей	4
14	Органічні захворювання кишечнику та біліарної системи у дітей	4
15	Інфекції сечової системи у дітей. Хронічна хвороба нирок	4
16	Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей	4
17	Захист історії хвороби	4
18	Підсумковий модульний контроль залікового модулю	2
	Всього	70

5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

1. Лекції (оглядове викладення навчального матеріалу) із застосуванням мультимедійного проектора; практичні заняття – робота за індивідуальними завданнями під керівництвом викладача (вирішення багатоваріантних задач на основі розрахунків на прикладі найпростіших завдань); самостійне опрацювання навчального матеріалу із використанням конспекту лекцій та основної навчальної літератури, робота із довідниками, опанування практичних навичок біля ліжка хворого.

2. Виконання індивідуальної СРС на основі курації хворих – написання учбової історії хвороби.

3. Контроль навчальної роботи – тестування з теоретичного матеріалу, спостереження за правильністю виконання практичних навичок, співбесіда з проблемних питань, контроль самостійного виконання індивідуальної СРС.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

	Методи контролю
Теоретичні питання: Функціональна диспепсія у дітей раннього віку: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Синдром циклічної блювоти: визначення, класифікація (за Римськими критеріями Ш), етіологія, патогенез, клініка та діагностика, лікування, профілактика. Кольки та функціональний закріп у дітей раннього віку: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Рахіт. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування. Профілактика рахіту. Гіпервітаміноз D. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика, лікування, невідкладна допомога при гострому гіпервітамінозі D, прогноз. Білково-енергетична недостатності у дітей. Визначення, класифікація, клініка, лікування, профілактика, прогноз. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів (гострий назофарингіт, гострий фарингіт, гострий ларингофарингіт, гострий трахеїт) у дітей. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Гострий обструктивний ларингіт (круп) у дітей. Етіологія, патогенез, клініка та невідкладна допомога. Терапевтичні заходи при лихоманці та судомах у дітей, хворих на ГРВІ. Гострий бронхіт у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Гострий обструктивний бронхіт у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Гострий бронхіоліт у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Рецидивуючий бронхіт у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Пневмонії у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика пневмоній у дітей. Прогноз. Гостра дихальна недостатність у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога. Вроджені вади та хронічні захворювання бронхолегеневої системи у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Прогноз. Атопічний дерматит у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика, прогноз. Атопічний марш. Алергічний риніт у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика, прогноз. Кропив'янка у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Бронхіальна астма у дітей. Визначення. Фактори ризику та патофізіологічні механізми розвитку бронхіальної астми. Класифікація, клініка, діагностика, лікування та профілактика бронхіальної астми у дітей, прогноз. Астматичний статус у дітей. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога. Найбільш поширені BBC у дітей. Етіологія, класифікація вад серця, гемодинаміка при найбільш поширених BBC у дітей (дефекті МШП, дефекті МПП, тетраді Фалло, коарктації аорти, стенозі легеневої артерії, аортальному стенозі, транспозиції артеріальних судин та ВАЛ). Діагностика найбільш поширених BBC у дітей. Тактика лікаря та прогноз при найбільш поширених BBC у дітей. Консервативне лікування. Показання до кардіохірургічного лікування. Діагностика та лікування серцевої недостатності у дітей з BBC. Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту. Кардити у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Кардіоміопатії у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Порушення ритму серця та провідності у дітей: класифікація, причини, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Гостра ревматична лихоманка у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, первинна та вторинна профілактика, прогноз. ЮРА: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, реабілітація, прогноз. Реактивні артропатії у дітей: визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Інфекційний ендокардит у дітей: визначеній, класифікація, етіологія, Патогенез, клініка, діагностика, лікування, первинна та вторинна профілактика, Прогноз. Функціональна диспепсія, абдомінальний біль у дітей старшого віку. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, Профілактика. Гастроезофагальний рефлюкс, дуоденогастральний рефлекс у дітей і старшого віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей старшого віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Синдром подразненого кишечнику та функціональний закріп у дітей і старшого віку. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз. Неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона у дітей. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Дисфункції жовчного міхура та сфінктера Одді у дітей. Етіологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Етіологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика органічних захворювань біліарної системи у дітей старшого віку. Екзокринна недостатність підшлункової залози у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, профілактика, прогноз. Гострий та хронічний панкреатит у дітей. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз. Інфекції сечової системи у дітей. Визначення, класифікація, диференційна діагностика інфекцій нижніх та верхніх сечових шляхів. Цистити у дітей. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз. Пієлонефрити у дітей. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз. Гломерулонефрит у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз. Хронічна ниркова недостатність у дітей. Фактори ризику виникнення, етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз. Дисметиболічні нефропатії у дітей. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз.	Індивідуальне усне опитування Рішення типових задач Тестовий (тести 2 рівня) Письмовий теоретичний
Практичні навики - виконувати штучне дихання, непрямий масаж серця; - проводити реєстрацію ЕКГ; - фіксувати язик; - зупиняти зовнішні кровотечі; - промивати шлунок, кишечник; - проводити ін’єкції лікарських речовин (внутрішньом'язове, підшкірне, внутрішньовенне струминне та крапельне введення); - вимірювати артеріальний тиск; - проводити інгаляційну оксігенотерапію (із застосуванням кисневих наметів та ін. засобів); - виконувати плевральну пункцію; - визначати групи крові, резус-належність; - переливати компоненти крові і кровозамінники; - проводити пальпацію, перкусію, аускультацію легень, серця; - проводити пальпацію печінки, визначати розміри печінки за Курловим; - визначати клінічні ознаки рахіту, симптоми латентної спазмофілії; - визначати ступінь гіпотрофії, розраховувати харчування дитині з гіпотрофією, в т.ч. парентеральне харчування; - проводити пальпацію відділів кишечника, нирок; - проводити аускультацію живота; - проводити оксигенотерапію дитині з патологією дихальної системи; - розраховувати дози серцевих глікозидів у дітей; - корегувати порушення водно-електролітного стану.	Індивідуальний контроль практичних дій студента або їх результату
Професійні вміння Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при найбільш поширених соматичних захворювань дитячого віку. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у дітей з найбільш поширеними соматичними та неінфекційними захворюваннями. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при типовому перебігу найбільш поширених дитячих неінфекційних хвороб. Здійснювати оцінку прогнозу при найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворюваннях дитячого віку. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в практиці сімейного лікаря та лікаря-педіатра.	Вирішення системи нетипових задач (як додатковий метод – тестовий контроль 3 рівня)

5. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Контроль навчальної роботи студента і оцінювання здійснюються за модульно-рейтинговою системою.

Зміст оцінюваної діяльності	Mах кіл-ть балів
Разом поточна навчальна діяльність, в т.ч. Разом практичні заняття Індивідуальна самостійна робота - курація хворих та написання історії хвороби	120 110 10
Іспит	80
СУМА БАЛІВ ЗА МОДУЛЬ	200

При засвоєнні матеріалів модулю студенту за кожне практичне заняття присвоюється максимум 5 балів (оцінка виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання). Студент може отримати оцінку за теоретична відповідь за темою заняття, практичну роботу на занятті (робота біля ліжка хворого, виконання практичних навичок, розв’язання ситуаційних задач, інтерпретація лабораторних та інструментальних даних), складання проміжного тестового комп’ютерного тестування. Наприкінці навчального року обраховується середнє арифметичне успішності студента.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати на практичних заняттях протягом навчального року, – 110. Кількість балів студента вираховується за формулою 110хĀ/5, де Ā - середнє арифметичне успішності студента.

За написання історії хвороби присвоюються такі бали: «5» - 5 балів, «4» - 4 бали, «3» - 3 бали, «2» - 0 балів. Захист історії хвороби: «5» - 5 балів, «4» - 4 бали, «3» - 3 бали, «2» - 0 балів.

Загалом за історію хвороби студент максимально може отримати 10 бали, мінімально необхідний бал 6.

Структура оцінювання історії хвороби

	max	min
Написання	5	3
Захист	5	3
	10,0	6,0

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120. Студент допускається до іспиту за умови виконання вимог навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів: 66,0 балів під час практичних занять та 6,0 бали за написання історії хвороби. Студенти, які протягом навчального року набрали 118-120 балів на практичних заняттях, звільняються від іспиту з зарахуванням за нього максимальної кількості балів (80 балів). Переможці та призери Всеукраїнських предметних олімпіад з педіатрії, переможці та призери Всеукраїнського конкурсу - захисту студентських наукових робіт, незалежно від кількості отриманих протягом року балів звільняються від іспиту з зарахуванням за нього максимальної кількості балів (80 балів).

Іспит проводиться відповідно до розкладу наприкінці семестру.

Оцінка за іспит виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання з подальшим переводом в бали, при цьому оцінці «5» відповідає 80 балів, «4» - 64 бали, «3» - 48 балів, «2» - 0 балів.

Іспит зараховується студенту, якщо він набрав не менше 48 з 80 балів.

Оцінка з дисципліни виставляється студенту за його рейтингом:

Рейтинг студента з дисципліни RD

У балах	Чотирибальна національна шкала оцінювання
170 ≤ RD ≤ 200	5 (відмінно)
169 ≤ RD < 140	4 (добре)
139 ≤ RD < 120	3 (задовільно)
RD < 120	2 (незадовільно)

5. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

№ п/п	Назва навчально-методичних матеріалів	Вид	Наявність
			Примірн.
	1. Навчальна література (підручники, навчальні посібники)
1	Дитячі хвороби / Під ред. В.М. Сідельникова, В.В. Бережного. - К.: Здоров'я, 1999.-523 с.	Підручник	101
2	Медицина дитинства/Під ред. П.С. Мощича.-К.: Здоров'я, 1994.	Підручник	Т.1 -248 Т.2 – 248 Т.4 – 50
3	Сміян І.С. Педіатрія. - Тернопіль, 1999.-712с.	Підручник	40
4	Шабалов Н.П. . “Детские болезни”. - С.-Пб:Питер .- т.1,2 , 2004 .- 648с., 687с.	Підручник	Т.1 -5 Т.2 – 5
	2. Навчально-методичні матеріали для забезпечення практичних занять
5	Методичні вказівки за курсом "Дитячі соматичні захворювання" Частина I	Методичні вказівки	250
6	Методичні вказівки за курсом "Дитячі соматичні захворювання" Частина IІ	Методичні вказівки	250
	3. Навчально-методичні матеріали для забезпечення самостійної роботи (в т.ч. для виконання індивідуальних завдань)
7	Методичні вказівки за курсом "Дитячі соматичні захворювання" до проведення курації	Методичні вказівки	250
8	Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфо- функціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих. - Київ-Суми: МакДен, 2002. - 268 с.	Довідник	100
9	Методичні вказівки „Класифікації дитячих хвороб”	Методичні вказівки	100
	4. Методичні матеріали для поточного і підсумкового контролю
10	Тестові завдання	Електронне видання	Не передбачено

ДОДАТКОВА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Педиатрия: Учебник для студентов Высших мед. учеб. заведений III IV уровней аккредитации. -2-е изд./В.Г.Майданник.- Харьков:ФОЛИО, 2004.- 425с.

2. Пєший М.М., Сміян О.І.. Кардіологія дитячого віку. Полтава-Суми. 2003.

3. Интенсивная терапия в педиатрии / под ред. Проф. Г.И.Белебезьева/. – К.:Здоров’я. – 2004. –583 с.

4. Барсенова А.А., Баженова Л.К.. Детская ревматология. – М.: Медицина, 2002 – 335 с.

5. Белозеров Ю.М. Детская кардиология. М.: МЕДпресс -Информ., 2004. – 600 с.

6. Возианов А.Ф., Майданник В.Г. и др. «Основы нефрологии детского возраста».- К.: Книга плюс, 2002 – 348 с.

7. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С, .Недєльська С.М. «Алергологія дитячого віку».- Київ, «Книга плюс», 2004 – 364 с.

8. Мутафян О.А. Пороки и малые аномалии сердца у детей и подростков.- СПб: Издательский дом СПбМАПО, 2005.-480 с.

9. Петрушина А.Д., Мальченко Л.А., Кретинина Л.Н. и др. Неотложные состояния у детей. – М.:»Медицинская книга», 2001.-176 с.

10. Бєлоусов Ю.В., Волошин Л.Г. та ін. Захворювання органів травлення у дітей. Х.: “ІНЖЕК”, 2004.