Основи європейської економіки та торгової політики

Тема 1 Концептуальні теорії та історичне становлення євроінтеграційних процесів

Секторальна інтеграція в Європі


Як зазначалось у попередньому розділі, саме 25 березня 1957 р. у Римі були підписані наступні договорі: Договір про створення Європейського економічного співтовариства (далі – ЄЕС) і Договір про створення Європейського співтовариства з атомної енергії (далі – Євроатом). Зазначимо, що в історії цей процес було візначено та названо як «Рімськи договори».

Для досягнення у встановлених Римським договором цілей були вибрані два головні заходи:

  1. створення спільного ринку;
  2. координація економічної політики держав-членів ЄС.

Підписання цих договорів ознаменувало собою початок етапу економічної інтеграції та становлення інституційної структури Європейських співтовариств. Кожне з новостворених співтовариств спиралося на власну систему інститутів. Їх створення відбувалося на основі тих самих принципів, що і запровадження інститутів ЄСВС, однак з певними відмінностями:

  1. Рада як орган представництва інтересів державчленів набула статус головного правотворчого органу;
  2. Комісія (аналог Верховного органу) як орган наднаціонального характеру стала реалізовувати переважно виконавчу функцію;
  3. Парламентська Асамблея;
  4. Суд.

Прийняті законодавчі акти передбачали ряд заходів щодо створення спільного ринку та зближення економічної політики держав-членів Європейського Співтовариства, а саме:

 

Таблиця 1.2. Основні етапи економічної інтеграції (Яковюка І. В, 2006)

Етап

Зміст

Зона вільної торгівлі

Скасування митних зборів, квот та інших обмежень в торгівлі між державами-членами при збереженні їх автономії в митній і торгівельній політиці у відносинах з третіми країнами.

Митний союз

Теж саме, але за винятком автономної митної і торгівельної політики, замість якої держави-члени запроваджують спільні митні тарифи на зовнішніх кордонах союзу і переходять до єдиної торгівельної політики у відносинах з третіми країнами Єдиний внутрішній (спільний) ринок. Запровадження митного союзу, а також здійснення заходів, які забезпечують вільний рух послуг, капіталів і осіб (включаючи свободу їх професійної діяльності).

Економічний і валютний союз

Створення єдиного внутрішнього ринку, а також досягнення гармонізації і координації економічної політики держав-членів на основі спільного прийняття рішень і контролю за їх виконанням, заміна національних валют єдиною валютою, формування єдиної валютної політики.

 

Дія цього механізму до 1970 р. поширювалась на 87% усіх сільськогосподарських ринків співтовариства. Наступним важливим етапом євроінтеграції став Договір про злиття, який започаткував єдину Раду та єдину Комісію Європейського співтовариства. Він був підписаний 8 квітня 1965 р. і вступив в силу 1 червня 1967 року. Це дозволило прискорити створення митного союзу 1 липня 1968 р. Наступним договором 22 січня 1972 р. було затверджене прийняття Великобританії, Ірландії, Норвегії і Данії (але Норвегія на референдумі 1973 р. набрала лише 48% бажаючих інтегруватись).

1972–1983 рр. – довгий період «євроскептицизму». Тобто протягом даного періоду існували політичні думки та організації в країнах Європи, що ставили під сумнів доцільність процесу політичної, правовової та економічної інтеграції європейських держав і власне саме існування Європейського Союзу.

1972 р. – вихід із зони «валютної змії» – Великобританії, Ірландії, Італії, Франції, які встановили принцип вільно плаваючої валюти.

 


© 2017 СумГУ
created with Lectur'EDbeta