Основи європейської економіки та торгової політики

Тема 2 Роль єропейської економіки у сучасному світі

Структура економіки ЄС


Двадцять вісім країн, що входять до ЄС, створюють єдиний ринок, що тим самим забезпечує ЄС панівне становище на світовому торговому ринку.

Економічна політика ЄС прагне підтримувати зростання за рахунок інвестицій в сфері транспорту, енергетики і наукових досліджень – при одночасній мінімізації впливу подальшого економічного розвитку на навколишнє середовище.

Економіка ЄС – вимірюється з точки зору товарів і послуг, які вона виробляє (ВВП) – у даний час більше, ніж США. При цьому ВВП із кожним роком у середньому по ЄС зростає та випереджає США. Станом на 2015 рік ВВП ЄС становив € 14 692, 95 млрд. або $ 19279,82 млрд. (рис . 2.1).

 

Рис. 2.1 Порівняльна динаміка ВВП ЄС та США за 1995–2015 рр., (Eurostat, 2016)

Зазначимо, що торгівля ЄС зазнала певних труднощів та постраждала від глобального економічного спаду, але не дивлячись на це, ЄС залишається найбільшим світовим гравцем на ринку. Стабільними є і інші економічні індикатори. Так станом на 2015 рік рівень безробіття становить 9,4%, а рівень інфляції – 3,2% (табл. 2.1). 

 

Таблиця 2.1 Порівняльна характеристика макроекономічних показників в США та ЄС, 2015 р. (Eurostat, 2016)

Країна

Рівень безробіття, %

Інфляція, %

ВВП,  млрд дол.

ЄС

9,4

3,2

19279,82

США

5,3

0,72

18036,65

 

 

Також, на ЄС припадає близько 20% світового експорту і імпорту. Близько двох третин загального обсягу торгівлі країн ЄС здійснюється з іншими країнами ЄС. При цьому треба відмітити, що останніми роками значно свої потужності нарощує Китайська Народна Республіка (КНР) (рис. 2.2–2.3). 

 

Рис. 2.2 Динаміка питомої вага світового експорту та імпорту в розрізі країн лідерів за 2006–2014 рр.

Станом на 2015 рік сфера послуг є найбільш важливим сектором в країнах ЄС, що становить 69,4% від загального ВВП, у порівнянні з обробною промисловістю з 28,4% і сільським господарством з лише 2,3% від загального ВВП.

При цьому з метою забезпечення конкурентоспроможності економіки ЄС сфера дослідженнь і розробок (R&D) лежить в основі його стратегічного розвитку. Основна ціль полягає у тому, щоб зрівняти обсяги інвестицій на R&D у відповідності до витрат світових лідерів у цій галузі, а саме США та Японії (таблиця 2.3).

Основною метою ЄС є сприяння ефективних, безпечних та екологічно безпечних транспортних мереж.

У 2015 році частка поїздок на власних автомобілях дещо зросла з 2008 року – у порівнянні з іншими видами автомобільного транспорту. Не дівлячіьс на це, ЄС продовжує підтримувати інвестиції на реструктуризацію залізничного транспорту.

Таблиця 2.2 Дигаміка питомої ваги витрат на сферу досліджень та розробок у відсотках до ВВП за 2003–2014 роки, %

Країни

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

ЄС 28

1,8

1,76

1,76

1,78

1,78

1,85

1,94

1,93

1,97

2,01

2,03

2,03

США

2,55

2,49

2,51

2,55

2,63

2,77

2,82

2,74

2,77

2,81

:

-

Японія

3,14

3,13

3,31

3,41

3,46

3,47

3,36

3,25

3,38

3,34

3,47

КНР (за виключенням Гонг Конгу)

1,13

1,23

1,32

1,39

1,4

1,47

1,7

1,76

1,84

1,98

2,08

-

 

Незважаючи на економічну кризу, глобальний повітряний транспорт, планує розширюватися приблизно на 5% на рік до 2030 року. При цьому основною метою авіаційної політики ЄС є створення найбезпечнішого європейського повітряного простору у світі.

Щодо енергетічної галузі та охорони навколишнього середовища, то ЄС постійно інвестує у розвиток інноваційних технологій та стимулює екологічно безпечне виробництво. Зазначимо, що ЄС імпортує більше 50% своїх енергетичних потреб.

 

Рис. 2.4 Енергозалежність країн ЄС у відсотках станом на 2014 рік. (Measuring the EU’s economy, 2016)

 

Аналізуючі енергозалежність ЄС, то можна стверджувати, що у 2014 році  Естонія є найменш енергетичнозалежною країною, а Мальта – навпаки найбільш енергозалежною.

 Енергетична...Сховати

Енергетична залежність показує ступінь, в якій економіка залежить від імпорту для задоволення своїх енергетичних потреб.

[TEX]Енергозалежність=Чистий енергетичний імпорт\div ВВЕС+ММБ[/TEX]

Енергозалежність розраховується як відношення чистого енергетичного імпорту до суми валового внутрішнього енергоспоживання (ВВЕС) + міжнародні морські бункера (ММБ).

Чистий енергетичний імпорт розраховується як загальний обсяг імпорту за вирахуванням загального обсягу експорту.

ВВЕС визначається як сума місцевого виробництва, виробництва з інших джерел, імпорту, зміни запасів за вирахуванням експорту та ММБ.

ММБ – це обсяги палива, доставлених суднами всіх країн, які є в міжнародній навігації. Міжнародна навігація може проходити в морі, внутрішніх озерах і водних шляхах, а також у прибережних водах. Виключенням є: споживання суднами, зайнятих у вітчизняній навігації; витрата палива рибальськими суднами; споживання збройними силами.

(Measuring the EU’s economy, 2016).

 

З боку Європейського союзу в рамках Єдиної сільськогосподарської політики (ЄСП) сільськогосподарський сектор значно підтримується субсидіями. Це в даний час складає 40-50% від загальних витрат ЄС, що гарантує мінімальні ціни для фермерів в ЄС. Це критикується як прояв протекціонізму, що перешкоджає торгівлі, і завдає шкоди країнам, що розвиваються.

Одним із найзатятіших противників була Великобританія, яка неодноразово відмовлялася давати щорічну знижку якщо в ЄСП не буде здійснене значних реформ. При цьому Франція, навпаки, є найбільш затятим прихильником ЄСП.

Окрім ващеперерахованих галузей ЄС постійно розвиває туристичну сферу. ЄС є великим туристичним центром, що привертає відвідувачів не лише з-за меж ЄС, а також тих хто подорожує у середині нього самого. Внутрішній туризм є більш зручним для громадян ЄС, що входять у Шенгенську угоду і єврозону. Всі громадяни ЄС мають право на поїздку в будь-яку країну ЄС, без необхідності отримання візи. Якщо розглядати окремі країни, то Франція є світовим лідером за привабливістю іноземних туристів, за якою слідують Іспанія, Італія і Великобританія займають 2-е, 5-е і 6-е місця відповідно. Якщо розглядати ЄС як єдине ціле, то число іноземних туристів менше, так як більшість подорожуючих це внутрішні туристи з інших країн-членів.


© 2017 СумГУ
created with Lectur'EDbeta