Основи європейської економіки та торгової політики

Тема 6 Система торговельних преференцій ЄС

Загальна система преференцій ЄС


Як вже зазначалось у попередіх темах З 1 січня 2014 р. в дію вступає нова Загальна система преференцій ЄС.

Загальною системою преференцій ЄС є система угод про преференційну торгівлю, в рамках якої ЄС надає спрощений доступ на свій внутрішній ринок країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою.

Вона включає три схеми:

1) APS – загальна схема, яка передбачає для товарів із 176 країн та регіонів безмитний доступ або зниження митних тарифів;

2) GSP+ – Спеціальна угода про сталий розвиток та ефективне державне управління з метою стимулювання захисту прав людини та екології доброго урядування;

3) торгове положення «все-крім-зброї» – спеціальна схема для 50 найменш розвинених країн про безмитний доступ на ринок для всіх товарів за винятком зброї та боєприпасів.

Для України діє лише Загальна схема (APS), яка передбачає пільговий режим для країн-бенефіціарів. Вона охоплює 6244 продукти з 176 країн, з них 3200 належать до категорії «чутливих» (безмитне ввезення) і 3044 – до «нечутливих» (скорочення адвалорних ставок на 3,5 %, на товари з розділу ХІ – на 20 %, а для специфічних мит на 30 %).

APS поширюється на деякі види хімічної продукції, рослинних олій, мінералів, машинобудівного обладнання та механізмів. Експортери-бенефіціари мають право експортувати товари з України за зниженими митними ставками або безмитно. Заявку на отримання Загальної системи преференцій зацікавлені країни повинні подавати в Європейську Комісію.

Поява «Східного партнерства» призвела до розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. Це важливо, оскільки південні сусіди ЄС не є європейськими державами і тому, виходячи з формальних підстав, не можуть розглядатись як потенційні країни на членство в ЄС.

«Східне партнерство» ґрунтується на двосторонньому співробітництві Європейського Союзу з державами-партнерами та багатосторонній взаємодії. Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей «Східного партнерства» від Європейської політики сусідства.

Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях, а саме:

  1. Саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.

Саміти, які проводилися: Установчий саміт – 7 травня 2009 р. у Празі; другий саміт – 29-30 вересня 2011 р. у Варшаві; третій саміт – 28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі. П’ятий саміт у Ризі у травні 2015 року.

  1. Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і країн-партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік в Брюсселі.
  2. Засідання присвячені оцінці досягнутого прогресу та обговоренню перспектив подальшого розвитку відносин. Відбувається політичне схвалення основних цілей та робочих програм діяльності багатосторонніх тематичних платформ «Східного партнерства».
  3. На тематичних платформах здійснюється обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та інституційних перетворень. Діяльність платформ також сприяє налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються щонайменше двічі на рік. Платформи підзвітні засіданням міністрів закордонних справ.

Діють такі тематичні платформи:

1) Демократія, належне врядування та стабільність.

Питання демократії та прав людини; юстиції, свободи та безпеки; безпеки та стабільності. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Інтегроване управління кордонами» та «Попередження, підготовка та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф».

2) Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС.

Питання торговельного та регуляторного наближення; соціально-економічного розвитку; довкілля та зміни клімату. Реалізується ініціатива-флагман «Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу».

3) Енергетична безпека.

Питання зміцнення солідарності; підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань; гармонізації політик у сфері енергетики. Реалізуються дві ініціативи-флагмана «Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів» та «Управління довкіллям».

4) Міжлюдські контакти.

Питання культури; освіти та науки; інформаційного суспільства та медіа.

У рамках багатостороннього виміру також проводяться:

  1. Неформальний діалог на рівні міністрів закордонних справ і галузевих міністрів країн-партнерів та Комісарів ЄС з питань багатостороннього секторального співробітництва та загального розвитку ініціативи;
  2. Форум громадянського суспільства організовано для широкого залучення до роботи громадськості. Мета Форуму – розвиток контактів між неурядовими організаціями та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. Функціонує за принципом вищезгаданих тематичних платформ, отримує фінансову підтримку з боку Європейської Комісії. У кожній з країн-партнерів сформовано національні платформи Форуму. Українська національна платформа Форуму об’єднує понад 150 неурядових організацій України;

Парламентський вимір забезпечує Парламентська асамблея Євронест, в якій Україна представлена Постійною делегацією Верховної Ради України.

Україна та ЄС спільно працюватимуть з метою виконання Плану дій. Згідно з ухваленою Спільною Стратегією ЄС щодо України, Європейський Союз визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір.

На початку березня 2015 р. Європейська Комісія оголосила про спільні широкі консультації щодо перегляду Європейської політики сусідства (далі – ЄПС). Консультації з країнами-партнерами тривали до кінця червня. Українська сторона надала ЄС свої пропозиції щодо оновлення ЄПС 25 червня 2015 р., виступаючи за виділення Східного Партнерства в окремий напрямок політики ЄС з більш амбітними та співвідносними з євроінтеграційними прагненнями східноєвропейських партнерів ЄС інструментами її реалізації


© 2017 СумГУ
created with Lectur'EDbeta