Наступним кроком євроінтеграції є створення Митного союзу, що передбачає створення єдиного митного кордону. На території союзу діють єдині митні закони і правила щодо ввезення усіх видів товарів до будь-якої з країн-учасниць. В ідеалі мають існувати єдине митне право і єдиний набір митних правил для всіх країн-учасниць ЄС (митний кодекс).
У митному кодексі мають бути представлені:
- митний тариф;
- правила митного оцінювання;
- митний контроль;
- антидемпінгові й компенсаційні заходи;
- правила визначення походження товарів;
- оплата збору й умови оплати (із відстрочкою, компенсація іт. ін.);
- трактування можливих квот. Митний союз повинен включати:
- загальний зовнішній митний тариф, що використовується всіма країнами-учасницями при торгівлі з зовнішніми країнами, що не є членами цього Митного союзу;
- створення єдиного органу з нагляду за використанням тарифу і прийняттям рішень про його зміни.
Угода про поділ мита, що збирають митні органи всіх країн.
При цьому, кожна країна-учасниця повинна мати право одержувати свою частку митних надходжень незалежно від того, в яку з країн імпортуються товари і де відбувається одержання податку.
Митний союз Європейського Союзу (European Union Customs Union) – митний союз країн Європейського Союзу та кількох інших країн, важливий складник спільного ринку. Його створення стало першочерговим завданням після підписання Римського договору і завершилось 1968 року. Найголовнішими були такі заходи:
- скасування всіх митних зборів та обмежень між країнами-членами;
- запровадження єдиного зовнішнього тарифу щодо товарів третіх країн, однакового для всієї Європейської Спільноти (прибуток від його стягнення став одним із джерел формування власних ресурсів Спільноти);
- спільна торговельна політика як зовнішній аспект митного союзу (на міжнародному рівні Спільнота виражає спільну позицію всіх держав-членів).
Єдиний зовнішній тариф (англ. Common External Tariff) – однаковий митний тариф, що застосовується до імпортних товарів, незалежно від того, де саме вони перетинають кордон Європейського Союзу. Як митний союз, ЄС не стягує митних зборів при перетині внутрішніх кордонів Союзу, натомість єдиний зовнішній тариф слугує одним з джерел прибутків у бюджет Європейського Союзу.
Спільні процедури та правила були зібрані докупи в єдиному адміністративному документі (Single Administrative Document), який замінив усі попередні нормативні акти. Відколи 1993 року офіційно почав діяти спільний ринок, усі традиційні перевірки на внутрішніх кордонах були скасовані разом з митними формальностями. Отже, митні служби країн-членів втратили функції стягування акцизного збору, ПДВ та накопичення статистичної інформації.