Основи європейської економіки та торгової політики

Тема 5 Торгівельні відносини країн ЄС з третіми країнами

Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі ЄС


Методи кількісного регулювання зовнішньої торгівлі, або, як їх ще називають, дозвільні режими, за допомогою яких здійснюється адміністративний вплив держави на зовнішньоекономічні відносини і особливо на зовнішню торгівлю, вперше почали застосовувати після Першої світової війни. Потім у період загострення економічної ситуації на світовому ринку втручання держави у зовнішньоекономічні зв’язки різко посилилося. Водночас у фазі високої кон’юнктури спостерігалося пом’якшення дозвільного режиму.

Кількісні обмеження експорту й імпорту – пряма адміністративна форма державного регулювання зовнішньоторговельного обороту. Після їх появи з’явилося багато нового у традиційному торгово-політичному механізмі. Кількісні обмеження за характером впливу на товарооборот принципово відрізняються від митних зборів, податків та інших засобів протекціонізму, що обмежують ввезення товарів через механізм цін.

Зазначені засоби підвищують ціни імпортних товарів і в такий спосіб спричинюють скорочення їх ввезення. Однак ані митні збори, ані інші засоби протекціонізму не обмежують виробника в питаннях виходу на зовнішній ринок, не встановлюють прямих адміністративних обмежень, що визначають кількість і номенклатуру товарів, дозволених до ввезення (вивезення), не обмежують коло країн, звідки (куди) ці товари можуть бути вивезені (ввезені).

Найбільш поширеною формою кількісних обмежень є квотування – встановлення для певного періоду часу граничних об’ємів імпорту (експорту) окремих товарів з розподілом об’ємних часток (квот) між конкретними імпортерами (експортерами). Квотування використовується і як міра тарифного регулювання, визначаючи граничні об’єми імпорту товарів, на які розповсюджуються тарифні преференції і тарифні винятки. Надання імпортерам (експортерам) права на імпорт (експорт) квотованого товару в межах розподілених між ними квот називається ліцензуванням.

Діюча система квотування базується на загальній торговій політиці з урахуванням принципу вільного переміщення товарів усередині ЄС. Загальна схема розподілу квот представлена на рисунку 5.1.

Рисунок 5.1. Схема розподілу квот в ЄС

Розподіл квот здійснюється одним із трьох методів:

  1. метод традиційного розподілу. Він полягає в тому, що квоти на імпорт (експорт) товарів в пріоритетному порядку розподіляються між так званими "традиційними" імпортерами (експортерами). "Традиційними" є ті імпортери (експортери), які можуть довести, що протягом певного попереднього періоду часу вони регулярно імпортували (експортували) товари даного виду;
  2. метод розподілу квот в порядку надходження заяв. Претенденти, які першими подали заяви на виділення квоти, першими отримують ліцензії. Кількість квотованого товару є однаковою для всіх ліцензіатів та встановлюється Комісією залежно від конкретного виду квотованого товару. Після повного використання ліцензіатами їх квот вони можуть звернутися з повторними заявами;
  3. пропорційний метод. Уповноважені органи держав-членів інформують Комісію про кількість поданих заяв і про запитувану в них кількість товару. На основі цієї інформації Комісія розподіляє квоти пропорційно поданим заявам.

Ліцензії дійсні на всій території ЄС, за винятком випадків, коли вони видані для окремих держав-членів або регіонів ЄС. Загальний термін дії ліцензій – чотири місяці.

Як вже згадувалось раніше було прийнято «Узагальнена система преференцій» (GSP), згідно якої треті країни отримують квоти на певні види товарів, у тому числі знижений рівень оподаткування або взагалі їх відсутність.

Згідно оновленого документу ряд країн було виключено із преференцій, а саме країни з високим рівнем доходу Саудівська Аравія, Кувейт, Бахрейн, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Бруней тощо.

При цьому 49 країн продовжують отримувати преференції від ЄС у торгівлі товарами, окрім зброї. З них найбільше припадає  на країни Африки 34 та  9 країн Азії.

Також згідно даного документу певні квоти та преференції призупинені та знаходяться «у підвішеному стані». Зокрема для України призупинено дію преференцій на торгівлю залізничними та трамвайними машинами і товарами. До даного списку попало найбільше китайських товарів. Треба відмітити, що даний список діяв до 31 грудня 2016 року.


© 2018 СумГУ
created with Lectur'EDbeta