Основи європейської економіки та торгової політики

Тема 6 Система торговельних преференцій ЄС

Спільна торговельна політика у концепціях сусідства


18 листопада 2015 р. оприлюднено Спільну Комунікацію ЄК та Високого представника ЄС «Перегляд Європейської політики сусідства» (далі – Комунікація), яка була підтримана у Висновках Ради ЄС щодо перегляду ЄПС від 14 грудня 2015 р.

У вступній частині Комунікації зазначено, що стабільність ЄС базується на демократії, правах людини, верховенстві права та економічній відкритості, тому саме стабілізація є основним політичним пріоритетом оновленої ЄПС. Відтак стабілізація, у найближчі три-п’ять років, стане найбільш актуальною проблемою в багатьох частинах сусідства.

Стабілізація сусідства у розумінні Комунікації має трьохвимірну структуру:

  1. Політичний вимір – розвиток демократії, належного урядування, реформування сфери юстиції, яка базується на принципі верховенства права та фундаментальних прав, а також широка підтримка громадянського суспільства.
  2. Економічний вимір – підтримка економік та покращення перспектив для місцевого населення. Ці дії націлені на те, щоб країни-партнери стали тим місцем, де люди хочуть будувати своє майбутнє, а також на те, щоб упередити неконтрольований рух людей. Зокрема повна та ефективна імплементація угод про асоціацію/ПВЗВТ є ключовим пріоритетом та призведе, разом зі здійсненням реформ, до всеохоплюючого наближення відповідних партнерів до міжнародних стандартів, а також законодавства і стандартів ЄС. Це призведе до поступової економічної інтеграції партнерів до внутрішнього ринку ЄС та створення спільного економічного простору.
  3. Безпековий вимір – співпраця з питань, пов’язаних з безпекою, зокрема запобігання конфліктам за допомогою раннього попередження, реформування сектору безпеки, взаємодія у сферах боротьби з тероризмом і анти-радикалізації політики. Безпечна та законна мобільність, боротьба з нелегальною міграцією, торгівлею людьми та контрабандою є також пріоритетними.

Водночас ЄПС матиме ключове значення для Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС та інших сфер зовнішньої діяльності ЄС. Підсумки перегляду ЄПС мають бути враховані при підготовці Глобальної стратегії ЄС з зовнішньої та безпекової політики.

Ключові принципи оновленої ЄПС:

  1. Диференціація та персоналізований підхід (tailor-made approach) – партнерство з ЄС і кожною з країн-партнерів, що відображає різні амбіції, здібності та інтереси. ЄС націлений на подальший розвиток відносин з країнами-партнерами щоб максимізувати переваги від взаємодії сторін, включаючи збільшення можливостей для політичного діалогу на міністерському рівні. 2016 р. – є початком нової фази співробітництва, яка могла б призвести, у разі потреби, до встановлення нових спільно погоджених пріоритетів партнерства;
  2. Відповідно до Комунікації підхід “більше за більше” був успішним у підтримці реформ у сфері належного урядування, демократії, верховенства права та прав людини де є зобов’язання сторін до здійснення таких реформ.  Однак, на думку ЄС, цей підхід не достатньо стимулював до реформування у тих сферах, де не було політичної волі. Тому ЄС має наміри вивчити більш ефективні способи для досягнення цілей реформ в країнах-партнерах, включаючи взаємодію з громадськими, економічними та соціальними акторами;
  3. Фокус на визначеному колі пріоритетів (економічний розвиток та підтримка зайнятості серед молоді, енергетика, безпека та боротьба проти тероризму, міграція тощо);
  4. Посилення спільної власності партнерів – нова ЄПС має бути сфокусована на об’єднанні зусиль ЄС, держав-членів ЄС та країн-партнерів. Таким чином новацією ЄПС є акцент на потребі повного залучення держав-членів ЄС та Ради ЄС до визначення пріоритетів ЄПС та їх реалізації (включаючи спільне програмування). В такий спосіб держави-члени можуть бути запрошені до участі в якості провідних партнерів для деяких ініціатив, або ж доповнювати певні зусилля з реформування.
  5. Гнучкість – передусім існуючих фінансових інструментів, якими оперує ЄПС. Цей принцип має на меті покращити здатність ЄС реагувати на кризові ситуації. Загальний баланс у розподілі коштів на фінансування ЄПС (загалом 15 млрд. у рамках інструменту ENI на період 2014-2020 рр.) залишається без змін: 2/3 коштів спрямовуватимуться на країни південного сусідства і 1/3 – на потреби країн Східного партнерства. Водночас у рамках кожного регіонального конверту буде запроваджено т.зв. «подушку гнучкості» в обсязі 10% на термінові потреби партнерів (постконфліктне відновлення, підтримка біженців, подолання наслідків криз та надзвичайних ситуацій тощо).
  6. Видимість – вдосконалення комунікації щодо ЄПС, а також покращення обізнаності щодо цієї політики та її результатів. Це має включати зміцнення зусиль у сфері стратегічних комунікацій, включаючи відповідну підтримку партнерів, а також підтримку незалежних ЗМІ у сусідстві.

Оновлена ЄПС запроваджує новий підхід до підготовки звітів, який на відміну від попереднього підходу (єдиний набір звітування щодо прогресу усіх країн-партнерів одночасно), фокусуватиметься на досягненні цілей, спільно погоджених із партнерами. Звітування підтримуватиме роботу Рад асоціації, Рад співробітництва та інших заходів високого рівня. Крім того, Рада запрошує Високого представника та Комісію надавати регулярну інформацію про розвиток ситуації в сусідстві, відповідно до вимог регулювання Європейського інструменту сусідства (ENI).

Регіональний вимір оновленої ЄПС виходитиме поза межі сусідства у вирішенні спільних викликів. Високий представник та Комісія у взаємодії з Радою мають розробити нові тематичні рамки із зацікавленими партнерами ЄПС для налагодження співпраці з регіональних питань у сусідстві з державними та багатосторонніми акторами, а також іншими партнерами.

 


© 2018 СумГУ
created with Lectur'EDbeta