Укладання бібліографії. Бібліографічні менеджери

Правила укладання бібліографії в дослідницьких роботах

Найважливішою характеристикою якості наукової праці є її бібліографічна культура. Володіння основами бібліографічних знань і практичними навичками самостійного пошуку літератури в різних бібліографічних джерелах є складовою частиною організації науково-дослідної роботи. Правильне оформлення списку використаних джерел є критерієм наукової етики дослідника, показником його поваги до здобутків інших авторів та інституту інтелектуальної власності, інструментом дотримання вимог академічної доброчесності та боротьби з плагіатом.

Під час написання будь-якої роботи студент закладу вищої освіти чи науковий співробітник повинен використовувати лише перевірені джерела інформації (не обмежуватись пошуковою системою Google чи ресурсом Wikipedia), здійснювати коректне цитування та посилання на використані джерела інформації, правильно оформлювати список використаної літератури.

Список використаних джерел – важливий і обов’язковий елемент науково-дослідної роботи, розміщується після висновків. Він відображає самостійну творчу роботу автора, дає змогу оцінити ступінь фундаментальності проведеного ним дослідження, дозволяє підтвердити достовірність і точність цитованих матеріалів, становить цінність як довідково-пошуковий апарат для інших дослідників.

Список використаної літератури курсової роботи повинен налічувати не менше 25-35 джерел; бакалаврської роботи – 45-55 джерел інформації; магістерської роботи – 65-85 позицій.

Елементи бібліографічного опису:

заголовок бібліографічного запису (ім’я автора);
назва документа;
відомості, що належать до назви (пояснюють або доповнюють її);
відомості про відповідальність (містять інформацію про осіб і/або організації, які брали участь у створенні документа);
відомості про повторність видання (містять інформацію про зміни й особливості цього видання відносно попереднього);
вихідні дані (містять відомості про місце видання (випуску), видавця та рік випуску документа);
позначення та порядковий номер тому, номера чи випуску документа;
відомості про обсяг (кількість сторінок);
назву документа, в якому опубліковано об’єкт посилання;
відомості про місцезнаходження об’єкта посилання − номер сторінки в документі (у разі посилання на його частину);
примітки (у посиланні на електронний ресурс).

Джерелом інформації для оформлення бібліографічного опису є документ в цілому: обкладинка, титульний лист, його зворотна сторінка, текст документа, титульний екран, етикетка, наклейка тощо. Бібліографічний опис складається мовою оригіналу документа.

Загалом описи у списку джерел можуть розташовуватися одним із наступних способів:

в алфавітному порядку;
за послідовністю посилань у тексті;
у хронологічному порядку

При розміщенні в алфавітному порядку спочатку подаються документи українською мовою і мовами з кириличною графікою (відповідно до розташування за українським алфавітом), а потім – мовами з латинською графікою.

Рисунок 1 — Зразок оформлення списку використаних джерел

Принципи оформлення списку використаних джерел

Кожна позиція в списку використаних джерел починається з абзацного відступу та порядкового номеру джерела в загальному списку.
Бібліографічні описи нумеруються відповідно до обраного принципу їх розташування. Ці номери використовуються при посиланні на них у тексті: в квадратній дужці вказується порядковий номер джерела [25], порядкові номери кількох джерел [25; 75; 125].
Мова опису повинна відповідати мові документа. Описи документів, що опубліковані мовами з особливою графікою (грузинською, арабською, китайською, японською тощо), наводять у перекладі або транслітерації.
При зазначенні авторів спочатку завжди подається прізвище (повністю, в називному відмінку), а також ініціали. Повністю імена не переносяться у бібліографічний опис. Виняток становлять лише псевдоніми, де імена не скорочують: Українка Леся (а не Українка Л.), Мирний Панас (а не Мирний П.) і т.д.
Якщо назва збірника чи книги починається з цифри (наприклад, „ХХІ століття: виклики часу, „ХІІІ Міжнародний конгрес із естетики і т.д.), то в списку використаних джерел їх варто подати на ту букву, з якої починається заголовок, відповідно «двадцять перший»... і «тринадцятий»..., але записати цифрою, як в оригіналі.
Заголовки видань, статей та інших друкованих матеріалів, власні назви видавництв і періодичних видань подаються без лапок. Лапки використовуються лише в авторському тексті. Якщо заголовок поданий у лапках (як цитата), то у такому вигляді він переноситься і в бібліографічний опис.
У бібліографічному описі застосовують скорочення слів і словосполучень. Не скорочуються лише прізвища і заголовки.
Слід дотримуватися пробілів (інтервалів) між прізвищем та ініціалами, знаком номера та наступною цифрою, відповідними елементами бібліографічного опису, розділовими знаками, такими як коса риска, дві косі риски тощо.
Елементи бібліографічного опису іноземною мовою здійснюються відповідно до прийнятих позначень у відповідній мові. Наприклад: сторінки в англійській мові позначають як P., p. (page, pages), том – V. (volume), під редакцією або перевидання як ed. (editor, edition) і т.д. При цьому сам бібліографічний опис (послідовність, розділові знаки тощо) здійснюється відповідно до прийнятого в Україні стандарту.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел з урахуванням вимог Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 (друковані видання)

Рисунок 2 — Приклади бібліографічного опису друкованих видань

Бібліографічні посилання на електронні ресурси. Особливості.

Джерелами інформації для складання таких посилань є титульний екран, основне меню, програма, головна сторінка сайту чи порталу.
Бібліографічне посилання складають як на електронні ресурси загалом (електронні документи, бази даних, портали чи сайти, веб-сторінки, форуми тощо), так і на їхні складники (розділи та частини електронних документів, порталів чи сайтів).
Довгу електронну адресу можна переносити на наступний рядок. У цьому разі останнім у першому рядку має бути знак "навскісна риска" ("/").
Для позначення електронної адреси дозволено замість слів «Режим доступу» застосовувати абревіатури «URI» або «URL».
Після електронної адреси подають відомості про дату звернення до електронного ресурсу віддаленого доступу: число, місяць і рік (в круглих дужках) після слів «дата звернення».
Якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI (Ідентифікатор цифрового об‘єкта), замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор [3].

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел з урахуванням вимог Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 (електронні видання)

Рисунок 3 — Приклади бібліографічного опису електронних видань

Список літератури дозволяє швидко оцінити, чи ознайомлений автор із сучасною літературою, застосовує адекватні методи та може співставити отримані дані з аналогами, а також засвідчує пріоритет і запобігає плагіату. Студенти мають знати, що вони можуть отримати допомогу у фахівців бібліотечної справи, що для якісного наукового пошуку потрібно користуватись якісними джерелами інформації, зокрема передплаченими базами даних наукової інформації, а також базами даних відкритого доступу. Треба вміти перевіряти якість джерел, достовірність отриманих пошукових результатів та інформації.

Міжнародні стилі цитування та посилання в наукових роботах

Все більш актуальним в останній час для українських дослідників стає використання міжнародних стилів оформлення наукових робіт. Це сприяє інтеграції української науки у світову систему наукової комунікації, а вітчизняних наукових журналів до міжнародного академічного середовища.

На сьогодні у світі існує понад 6 тисяч різних стилів (правил) цитування джерел в наукових роботах залежно від галузі, місця, в якому публікується робота, тощо. Правила оформлення цитувань та посилань введено в систему міжнародних стандартів ISO17 та національного стандарту ДСТУ в Україні, який введено в дію з 1 липня 2016 року.

Необхідно відмітити, що міжнародні стилі цитування в Україні використовуються також для оформлення списку використаних джерел до дисертаційних робіт відповідно до наказу Міністерства науки і освіти Про затвердження Вимог до оформлення дисертації від 12.01.2017 № 40, в якому сказано, що список використаних джерел у дисертації може оформлюватися з урахуванням ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» або за вибором здобувача наукового ступеня одним із стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій» [8]. До цього рекомендованого переліку включено 11 міжнародних стилів, які відображають всі галузі наукових досліджень. На допомогу вивченню міжнародних стилів цитування та самостійному оформленню бібліографічних цитувань можна використовувати як Інструкції з міжнародних стилів оформлення публікацій мовами оригіналу, так і розроблені в Україні Інструкції (посилання на них подано в таблиці).

Рисунок 4 — Міжнародні стилі цитування

Міжнародні стилі оформлення публікацій розроблені фаховими науковими об’єднаннями, університетами чи їх підрозділами і застосовуються у конкретних галузях знань.

Рисунок 5 — Приклади бібліографічного опису статей відповідного до вимог міжнародних стилів цитування

З наведених прикладів опису статей за різними стилями цитування помітно, що вони відрізняються один від одного:

графічно-шрифтовим оформленням;
наявністю та розташуванням основних елементів бібліографічного опису та розділових знаків;
використанням англомовних скорочень незалежно від мови складання бібліографічного опису.

Незалежно від того, чи будуть в оформленні дисертацій використовуватися міжнародні стилі цитувань, чи ДСТУ 8302:2015, навички оформлення цитувань та посилань в наукових роботах за міжнародними стилями є важливими для українських дослідників. Адже від того, як і наскільки відбудеться інтегрування української науки у світову систему наукової комунікації, Україна в світі або буде сприйматися як «наукова держава», або ні. На це не в останню чергу впливає публікування результатів досліджень українськими вченими в міжнародних наукових журналах та публікування в українських наукових журналах робіт зарубіжних науковців. Адже, щоб статтю прийняли до публікації в міжнародному виданні, вона має бути оформлена відповідним чином, із використанням того стилю цитування, який вимагається конкретним виданням. А публікуванню закордонними авторами своїх робіт в українських журналах сприятимуть прийняті в міжнародному науковому світі вимоги до оформлення публікацій цими виданнями. Саме тому знання міжнародних стилів цитування є важливим для українських дослідників та науковців [6, с. 6].

Для оформлення результатів пошуку у тому чи іншому стилі вам допоможуть генератори швидкого цитування та референс-менеджери (EndNote, Mendeley, Zotero, Citavi).

Сьогодні за допомогою численних безкоштовних онлайн-генераторів цитат, бібліографічних позицій, пристатейних списків літератури можна без особливих зусиль створювати і конвертувати посилання практично в усі відомі міжнародні формати (стилі) цитування. Як правило, достатньо перейти на сторінку сервісу і скористатися автоматичним або ручним режимом. Після вибору формату цитування, виду документа (монографія, журнальна стаття та ін.), а також введення основних даних (назва журналу, рік, том, номер, автор або автори статті, назва, сторінки статті та ін.) ̶ отримуємо посилання в APA, MLA, Harvard, Chicago, ASA, IEEE, AMA і багатьох інших стилях.

Рисунок 6 — Генератори швидкого цитування

Бібліографічні менеджери (збирання, зберігання, організація, форматування інформації та інтегрування бібліографії у текстові редактори)

При написанні наукової роботи обов’язковим її атрибутом є правильно складений список використаної літератури. Кожен студент, аспірант чи науковець повинен володіти необхідними знаннями щодо його оформлення. Список літератури показує, чи автор ознайомлений із достатнім об’ємом літератури, що значно впливає на якість та актуальність наукової роботи.

Найзручнішим і найшвидшим способом виконати цю роботу є використання спеціального програмного забезпечення – бібліографічних менеджерів (Mendeley, EndNote, Zotero та ін.). Це абсолютно незамінна річ для будь-кого, хто має справу з цитуванням, оформленням літератури, пошуком нових джерел і їх упорядкуванням. Вам не потрібно самостійно складати список використаних джерел, вносити дані про документ (автор, заголовок, назва видання, рік видання та сторінки), оформлювати список згідно з діючими ДСТУ або міжнародними стилями.

Бібліографічні менеджери – це програми, які створені для зберігання бібліографічних даних, повних текстів документів, оформлення посилань та списків літератури для подальшого їх використання. Вони можуть працювати як в онлайн-режимі, так і в універсальному (оффлайн-онлайн) режимі.

Рисунок 7 — Види бібліографічних менеджерів

Для чого потрібні референс - менеджери?

Користувач бібліографічного менеджера отримує такі можливості:

формування особистої або інтегрованої бібліографії для проведення дослідження;
пошук інформації в електронних каталогах;
імпорт/експорт бібліографічних описів;
можливість нотаток біля описів;
робота із повнотекстовими інформаційними ресурсами;
представлення бібліографічних посилань в різних форматах (стилях цитування);
спільна робота.

Як ефективно використовувати бібліографічні менеджери

Не додавайте те, що не зможете прочитати. Додавати документи просто – одним кліком, а за кілька днів бібліотечка розростається до величезних об’ємів інформації. Тому не поспішайте додавати публікації «якось неодмінно прочитаю». Програма повинна полегшити роботу, а не навпаки.
Відмовтесь від впорядкування файлів на комп’ютері. Ви можете економити час, виконуючи усі потрібні маніпуляції виключно в бібліографічному менеджері. Не потрібно дублювати роботи, пов'язані із сортуванням файлів.
Створюйте та синхронізуйте нотатки. Якщо додавати лише файли у свою бібліотеку, то забудете, навіщо їх було додано. Тому не лінуйтесь створювати нотатки до документів. Крім того, якщо сам документ написано іноземною мовою, то влучна україномовна нотатка дозволить швидше пригадати, у чому саме цінність цієї публікації. Нотатки можна синхронізувати на усіх ваших пристроях і це доволі зручно.
Створюйте для підготовки статей окремі папки. Під час написання статті краще створити окрему папку для списку використаної літератури. Один і той самий документ може відразу міститися у кількох папках, тому створюйте і видаляйте тимчасові папки.
Вставляйте цитати методом простого копіювання. Обираєте у Mendeley потрібний запис, натискаєте комбінацію клавіш CTRL + SHIFT + C та вставляєте цитату у відповідному стилі.

Mendeley – найпопулярніший у світі референс-менеджер. Таким його зробила умовно-безкоштовна модель поширення. Програма характеризує себе не просто як бібліографічний менеджер, а як комплексний інструмент для супроводу роботи вченого.

Особливості:

зручний інтерфейс ̶ прості й зрозумілі налаштування;
web-importer ̶ додаток до браузера, який дозволяє «чіпляти» бібліографічну інформацію й зберігати її в бібліотеці. Це просто необхідна функція, яка перетворює роботу з онлайн бібліотеками на задоволення. Працює в каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в Google Scholar, в усіх репозитаріях тощо;
соціальна функція. Mendeley ̶ це не просто програма, це ще соціальна спільнота, у якій Ви зможете обмінюватися інформацією, додавати повнотекстові документи, робити коментарі, обговорювати інформацію. Дуже ефективною є функція Suggest, за допомогою якої можна відшукати величезну кількість літератури, релевантної дослідженню, яке на даний момент проводиться. Програма аналізує джерела в бібліотеці й пропонує статті, які можуть бути цікавими;
вбудований pdf-рідер, який дозволяє коментувати, робити примітки тощо. Ці примітки синхронізуються між пристроями, що дозволяє читати й коментувати джерела з планшету чи телефону, а опрацьовувати зроблені примітки вже з комп’ютера;
наскрізний пошук. Пошук працює не лише у межах бібліографічної інформації, але й у межах текстів.

Бібліографічний менеджер Mendeley

Mendeley ̶ це унікальне рішення, що поєднує в собі reference manager (засіб збору і каталогізації наукових статей для подальшої підготовки пристатейних списків) і наукову соціальну мережу, яка дозволяє організовувати персональну наукову бібліотеку, спільно працювати над статтями, а також знаходити однодумців і вивчати тренди сучасних досліджень.

Рисунок 8 — Система управління бібліографічною інформацією Mendeley

Mendeley доступний абсолютно безкоштовно для індивідуальних користувачів:

у вигляді додатку для PC і Mac;
у вигляді онлайн-додатків для всіх сучасних браузерів (www.mendeley.com);
в AppStore для iPhone та iPad;
у вигляді додатку для Android пристроїв

Рисунок 9 — Доступ до Mendeley з різних пристроїв

Програма Mendeley дозволяє імпортувати документи та дослідницькі проекти з зовнішніх веб-сайтів, створювати бібліотеки публікацій, витягати метадані з документів PDF, робити резервне копіювання та синхронізацію на декількох комп’ютерах і з особистою on-line реєстрацією, за допомогою вбудованого пристрою переглядати документи PDF, створювати групи та співпрацювати в них, відстежувати популярні статті та нові дослідження за темою, що цікавить.

Базовий пакет Mendeley надає 2 ГБ серверного простору для зберігання інформації. У платній версії ̶ збільшені квоти на зберігання матеріалів і створення груп.

Інструкція користувача

Установка програми і створення облікового запису.

Для того щоб почати використовувати Mendeley, вам достатньо зареєструватися на сайті www.mendeley.com. Завантажте та встановіть програму на комп'ютер. Якщо Ви уже створили обліковий запис у Scopus, то при реєстрації на сайті www.mendeley.com використовуйте той самий логін/пароль. Якщо Ви будете одночасно використовувати Desktop версію, Web версію або Mobile версію, то створюйте один обліковий запис для всіх версій.

Рисунок 10 — Завантаження програмного забезпечення

Рисунок 11 — Перший запуск програми

Рисунок 12 — Налаштування плагіна для Word

Рисунок 13 — Налаштування Web-importer в інтернет-браузері

Mendeley Desktop

Для започаткування власної бібліотеки слід створити папку або декілька папок, які будуть зберігатись у загальній папці під назвою All Documents. До створеної папки Ви можете додавати документи за темою, над якою працюєте. У бібліотеці Mendeley ви можете зберігати як PDF-документи, так і файли у форматі Word.

Рисунок 14 — Створення та організація бібліотеки

Наповнення бібліотеки здійснюється різними способами:

1. Файл або папка з власного комп’ютера. Якщо у Вас у комп'ютері збережено PDF-тексти статей, Mendeley може вилучити бібліографічні описи з самого тексту. Варіант 1. У меню «File» програми оберіть пункт «Add File». Якщо у Вас багато документів у PDF форматі, зберіть усі тексти в одну папку, і в меню «File» оберіть «Add Folder». Варіант 2. Просто перетягніть ярлик PDF-файлу у вікно програми Mendeley.

2. За допомогою пункту головного меню File → «Watch folder» можна автоматично додавати файли у Mendeley Desktop, просто обравши відповідну папку на вашому комп’ютері.

3. Запис вручну. У меню Mendeley «File» оберіть «Add Entry Manually» і введіть необхідну інформацію. Поля, які відсутні в діалоговому вікні, можна буде потім дозаповнити в режимі редагування (вид документа, заголовок, автор, назва видання, рік, номер випуску, сторінки).

4. Імпорт результатів пошуку з різних баз даних ̶ через імпорт файлу відповідного формату BibTex, Endnote, RIS, Zotero.

Рисунок 15 — Способи наповнення бібліотеки

Зі Scopus ви можете здійснити експорт результатів пошуку. Обрані Вами документи переміщуються до Mendeley напряму.

Рисунок 16 — Експорт результатів пошуку зі Scopus до Mendeley

5. За допомогою Web Importer. Встановіть Web Importer, якщо Ви не зробили цього раніше з сайту mendeley.com.

Рисунок 17 — Встановлення Web Importer

Якщо Ви знайшли повнотекстову публікацію у каталозі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в Google Scholar, на сайтах онлайн-бібліотек, то є можливість відразу завантажити її PDF-версію за допомогою Web Importer.

Рисунок 18 — Як працює Web Importer

Якщо дані про джерело неповні, над описом джерела з'явиться напис на жовтому фоні: «These details need reviewing...». Перевірте, правильність заголовка (слова, прогалини, знаки пунктуації), а потім натисніть кнопку в Mendeley «Search by Title».

Рисунок 19 — Перевірка даних на коректність

Синхронізація файлів

Mendeley надає у користування декілька гігабайтів віртуального простору, де можна зберігати і опрацьовувати файли. Синхронізація дозволяє мати доступ і до файлів з цього простору, і до файлів, які зберігаються на вашому робочому комп’ютері. А також дає можливість працювати з документами, не маючи доступу до комп’ютера. Оскільки об’єм вебпростору обмежений, не обов’язково синхронізувати всі файли. Синхронізувати можна окремі папки або бібліографічні записи, якщо Ви маєте бажання з ними попрацювати. Синхронізація здійснюється автоматично, але для прискорення дії можна синхронізувати вручну.

Управління бібліотекою

Документи прочитані / непрочитані

При додаванні документів у Mendeley, вони позначаються як непрочитані (маленька зелена крапка). Якщо ви відкриєте документ у Mendeley PDF viewer він автоматично стає прочитаним. Також можна просто перемикати статус прочитано / не прочитано, натискаючи на зелену позначку.

Обрані документи

Ви можете відзначати ваші улюблені документи. Просто натисніть на зірку (ще раз, щоб скасувати). Усі обрані документи будуть відображатися у папці Favorites.

Рисунок 20 — Управління бібліотекою

Пошук можна здійснювати за автором, назвою, тегами, ключовими словами, за повним текстом чи параметрами статті.

Рисунок 21 — Пошукові можливості у власній бібліотеці

Перевірка дублювань

Підпункт головного меню Tools → Check for duplicates дозволяє швидко знайти і об’єднати дублетні записи у Вашій бібліотеці.

Рисунок 22 — Перевірка на дублетність

Читай та працюй

Ви можете проводити пошук у Mendeley PDF viewer по мірі введення пошукових слів, тому Ви швидко знайдете потрібне. Mendeley знайде і виділить місця у межах документів згідно з Вашими пошуковими запитами.

Рисунок 23 — Читай та працюй

Коментуй та виділяй

Ознайомлюватися з PDF-файлом можна в інтерфейсі Mendeley. Є можливість відкривати декілька документів для читання та робити нотатки під час читання. Mendeley запам’ятовує те місце, де Ви закінчили читати, і при наступному відкритті з’явиться саме це місце.

Рисунок 24 — Коментуй та виділяй

Оформлення різних стилів цитувань у Word та створення списку літератури

Насамперед потрібно встановити плагін: пункт меню Tools → Install Microsoft Word Plugin (якщо Ви не зробили цього на сайті mendeley.com). У Word з’явиться панель інструментів Mendeley. Обираємо з випадаючого списку потрібний стиль цитування або встановлюємо додаткові стилі.

Рисунок 25 — Обрати потрібний стиль цитування

Якщо вам потрібно встановити стиль цитування ДСТУ 7.1 2006, то треба обрати View → Citation Style → More Styles ... → Get More Styles. Вставити посилання в рядок Download Style http://www.docshyr.info/wp-content/uploads/dstu-gost-7-1-2006_ukr.csl. Натиснути кнопку Download. Плагін є безкоштовним.

Якщо вам потрібно встановити стиль цитування ДСТУ 8302:2015, то треба обрати View → Citation Style → More Styles ... → Get More Styles. Вставити посилання в рядок Download Style http://16bitfamily.com/csl/dstu-gost-8302-2015.csl. Натиснути кнопку Download. Плагін є безкоштовним.

Рисунок 26 — Встановлення додаткового стилю цитування

Якщо бажаєте процитувати документ, що знаходиться у Вашій бібліотеці Mendeley, просто натискаєте на кнопку Insert Citation на панелі інструментів Mendeley, знаходите потрібний запис у бібліотеці і натискаєте Ok.

Рисунок 27 — Пошук потрібного запису

Якщо Вам зручніше шукати документи для цитування у Mendeley Desktop, то можете скористатися кнопкою Go to Mendeley. Оберіть потрібний документ і натисніть кнопку Send Citation to plugin. Одночасно можна обрати декілька документів, щоб створити посилання одразу на декілька джерел.

Рисунок 28 — Пошук потрібного запису у Mendeley Desktop

У Microsoft Word одразу у обраному стилі з'являється посилання.

Рисунок 29 — Вставка посилань у Word

Тепер просто створіть список бібліографії, натиснувши кнопку Insert Bibliography.

Рисунок 30 — Створення списку літератури

Співпраця, створення дослідницьких груп.

Соціальна частина Mendeley дає можливість встановлення контакту з колегами, пошуку однодумців, з якими можна спілкуватись на цікаву тему, здійснювати обмін ідеями, думками, інформацією тощо.

Ви можете долучитися до активних груп або створити нову. Для цього натисніть кнопку на лівій панелі Mendeley Desktop – Create Group. З’явиться діалогова форма, у яку потрібно ввести інформацію про Вашу групу: назва, опис, налаштування приватності. Після закінчення заповнення полів натискаємо кнопку Create Group.

Рисунок 31 — Створення дослідницьких груп

У Mendeley існує три види груп:

Private Groups – вміст доступний лише членам групи.
Public Invite-only Groups – вміст доступний для перегляду усім, але додавати нову інформацію можуть лише члени групи.
Public Open Groups – усі бажаючі можуть приєднатися і додавати документи.

У користувача є можливість брати участь в багатьох групах, а створити він може тільки одну.

Якщо Ви є учасником групи, Ви можете:

стежити за доповненнями колег;
додавати нові статті;
коментувати і брати участь в обговореннях;
ділитися повними текстами документів з учасниками групи

Mendeley Web

Це веб-версія Mendeley, яка використовується для керування Вашою бібліотекою в Інтернеті.

Перейдіть за адресою: https://www.mendeley.com та натисніть кнопку Create account (Створити безкоштовний обліковий запис).

Рисунок 32 — Mendeley Web

Через Mendeley Web Ви також можете наповнювати та додавати документи до власної бібліотеки. Якщо ви ввімкнули синхронізацію, то всі додані документи до Mendeley Web будуть відображені у Mendeley Desktop.

Рисунок 33 — Наповнення бібліотеки Mendeley Web

Список використаних джерел

Борисова Т. Бібліографічні менеджери в роботі дослідника (на прикладі Mendeley): презентація // SlideShare. URL: https://www.slideshare.net/TetianaBorysova/mendeley-82524088 (дата звернення: 24.06.2019).
Довідник з академічної доброчесності / уклад. : В. Г. Гур`янова, Л. Т. Ониксимова, Н. В. Поберій ; за заг. ред. Т. О. Маринич. – Суми : Сумський державний університет, 2018. – 24 с.
ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання / Нац. стандарт України. Вид. офіц. [Уведено вперше; чинний від 2016-07-01]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. 17 с. (Інформація та документація). URL: http://library.nlu.edu.ua/Biblioteka/sait/DSTU_8302-2015.pdf (дата звернення: 24.06.2019).
Інструкція користувача Mendeley // Пан бібліотекар. URL: https://www.xn--80abaqzevto0rc.xn-j1amh/2012/03/mendeley_28.html (дата звернення: 24.06.2019).
Локтев А. Семинар по программе Mendeley (Reference Manager Workshop) // Youtube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=MZqlweHziBo (дата звернення: 24.06.2019).
Міжнародні правила цитування та посилання в наукових роботах : методичні рекомендації / автори-укладачі : О. Боженко, Ю. Корян, М. Федорець ; редкол. : В. С. Пашкова, О. В. Воскобойнікова-Гузєва, Я. Є. Сошинська, О. М. Бруй ; Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ; Українська бібліотечна асоціація. Київ : УБА, 2016. 117 с. URL: http://www.kspu.edu/FileDownload.ashx/International%20style%20citations_2017.pdf?id=d1b22a28-96eb-4ca4-9ac7-8e29a393b9fb (дата звернення: 24.06.2019).
Навчання студентів академічній доброчесності у бібліотеці ВНЗ : методичні поради / автори-укладачі : Л. В. Савенкова, С. О. Чуканова ; редкол. : В. С. Пашкова, О. В. Воскобойнікова-Гузєва, Я. Є. Сошинська ; Українська бібліотечна асоціація. Київ : УБА, 2016. 39 с. URL: https://ula.org.ua/images/uba_document/programs/academ_integrety/Academ_2_12_red3.pdf (дата звернення: 24.06.2019).
Про затвердження Вимог до оформлення дисертації : наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2017 р. № 40 // База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0155-17 (дата звернення: 27.06.2019).
Рекомендації щодо бібліографічного опису ресурсів інтернет, статей wikipedia, дописів у соціальних мережах (facebook, twitter, vkontakte, youtube) // Блог Романа Радейка. URL: http://aphd.ua/rekomendatsi-shchodo-bibliohrafichnoho-opysu-resursiv-internet-statei-wikipedia-dopysiv-u-sotsialnykh-merezhakh-facebook-twitter-vkontakte-youtube/ (дата звернення: 24.06.2019).
Шліхта Н., Шліхта І. Основи академічного письма : методичні рекомендації та програма курсу. К., 2016. 61 с. URL: http://nung.edu.ua/files/attachments/saiup_academic_writing_course_content_and_structure_recommendations.pdf (дата звернення: 24.06.2019).
Mendeley. URL: https://www.mendeley.com/?interaction_required=true

Основи інформаційної грамотності

Матеріали до заняття

Теоретичний матеріал