• Сумський державний університет
• Кафедра педіатрії з курсом медичної генетки
  • РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
• Опис навчальної дисципліни
• МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ ТА РОЛЬ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦЯ
• МЕТА ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ
• Пояснювальна записка
• СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
• НА МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВІ МОДУЛІ
• Модуль 1. «Педіатрія»
• Структурований план підготовки з дисципліни
• «Педіатрія»
• для студентів медичного факультету за спеціальністю
• «Лікувальна справа»
• Всього:
• Модуль 1.
• Педіатрія
• 180/6
• 110
• 70
• Мета вивчення дисципліни
• Зміст програми
• МОДУЛЬ 1. Педіатрія
• Змістовий модуль 1.
• Змістовий модуль 2.
• Змістовий модуль 3.
• Змістовий модуль 4.
• Змістовий модуль 5.
• СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЮ 1
• Педіатрія
• ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
• МОДУЛЬ 1. Педіатрія
• ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
• МОДУЛЬ 1. Педіатрія
• Види СРС
• Кількість годин
• Види контролю
• РОЗПОДІЛ БАЛІВ ДЛЯ ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА
• МОДУЛЬ 1 Педіатрія
• Перелік питань до підсумкового модульного контролю
• Модуль 1. Педіатрія
• ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЗАСВОЄННЯ ЯКИХ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ПІД ЧАС ПМК МОДУЛЮ 1 «ПЕДІАТРІЯ»
• Оцінювання дисципліни «Педіатрія»
• РЕГЛАМЕНТ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ З ДИСЦИПЛІНИ „ПЕДІАТРІЯ, ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ”
• Зміст оцінюваної діяльності
• Mах кіл-ть балів
• Рейтинг студента з дисципліни RD
• МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
• Примірн.
• Додаткова література

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

від 05 червня 2013 року № 683)

Форма № Н - 3.04

Сумський державний університет

Кафедра педіатрії з курсом медичної генетки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри педіатрії з МГ д.мед.н., проф.. Маркевич В.Е.

________________________________

“______”_______________2015 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Педіатрія 6 курс

_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

спеціальність 7.12010001 «Лікувальна справа»

7.12010003 «Медико-профілактична справа»

(назва спеціалізації)

Медичний інститут

2015 – 2016 навчальний рік

Робоча програма Педіатрія 6 курс

для студентів 6 курсу за спеціальністю 7.12010001 «Лікувальна справа»

7.12010003 «Медико-профілактична справа»

Розробники:_ Маркевич Віталій Едуардович, завідувач кафедри, д.мед.наук, професор,

Петрашенко Вікторія Олександрівна, к.мед.н., асистент,

Загородній Микола Петрович, к.мед.н., доцент

^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри (циклової комісії)_________________________

__________________________________________________________________________________

Протокол від “____”________________2015 року № ___

Завідувач кафедри (голова циклової комісії)_______________________________

_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 2015 рік

 __________, 20__ рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 6,0	Галузь знань 1201 Медицина (шифр і назва)	Нормативна (за вибором)
	Напрям підготовки
Модулів – 1	Спеціальність: Лікувальна справа Медико-профілактична справа	Рік підготовки
Змістових модулів – 5		6-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)		Семестр
Загальна кількість годин – 180		11-12-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних –110 самостійної роботи студента – 70	Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст	0 год.
		Практичні
		110 год.
		Лабораторні
		0 год.
		Самостійна робота
		70 год.
		Індивідуальні завдання:
		70 год.
		Вид контролю:
		Диф\залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (61,11%): 110/70

для денної форми навчання – (61,11%): 110/70

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ ТА РОЛЬ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦЯ

1. МЕТА ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

За основу даної програми взята типова програма, розроблена центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти, яка розглянута і обговорена на методичній нараді завідувачів кафедр педіатрії вищих медичних навчальних закладів України (18 грудня 2009 р.). Програма підготовлена колективом авторів (д.м.н., професор О.П.Волосовець, д.м.н., професор Є.В.Прохоров, д.м.н., професор С.О.Крамарєв, д.м.н., професор С.П.Кривопустов, д.м.н., доцент М.П.Прохорова, к.м.н., доцент О.Ф.Черній, к.м.н., доцент Л.Л.Челпан, к.м.н., доцент Н.Г.Литвиненко, к.м.н., асистент В.Є.Хоменко).

Пояснювальна записка

Програма з дисципліни «Педіатрія» для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності «Лікувальна справа» 7.110101, напряму підготовки 1101 «Медицина» у відповідності до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу ECTS, заснованої на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів оцінки – одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння модулю.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчального процесу і завершується підсумковим контролем.

ЕСТS (European Credit Transfer System) – Європейська система перезарахування кредитів як одиниць виміру трудомісткості навчального навантаження студентів. Заліковий кредит містить усі види навчальної діяльності студентів як аудиторної, так і самостійної, які необхідні для засвоювання модуля чи блоку змістових модулів.

Змістовий модуль – це сукупність навчальних елементів програми, поєднаних за змістом навколо певного навчального об’єкту.

Система передбачає збільшення самостійної роботи студентів та можливість їх активної участі у навчальному процесі, введення прозорої багатобальної рейтингової шкали оцінювання успішності, що при структуруванні навчальних дисциплін на модулі може стати основою підвищення якості підготовки фахівців.

Кредити ЕСТS. Кредит – це умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні складової навчальної програми дисципліни, або дисципліни. Один кредит ЕСТS становить 30 академічних годин. Сума кредитів визначає, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою з дисципліни. У графіку навчального процесу відсутні екзаменаційні сесії, оскільки здійснюється контроль засвоєння студентом кожного залікового модуля навчальної дисципліни. Шкала оцінювання ЕСТS є рейтинговою і конвертується у прийняту в Україні систему оцінки знань, вмінь та навичок студента для внесення її до диплома міжнародного зразка.

Вивчення дисципліни «Педіатрія» здійснюється на завершальному етапі підготовки студентів за фахом "лікувальна справа" впродовж ХІ-ХІІ семестрів VI року навчання, та є логічним продовженням вивчення таких дисциплін як «пропедевтична педіатрія», «педіатрія, дитячі інфекційні хвороби».

Головною метою вивчення дисципліни «Педіатрія» є підготовка лікаря зі спеціальності «лікувальна справа» згідно з професійними вимогами до випускників медичних навчальних закладів України ІV рівню акредитації.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

• освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України за № 239 від 16.04.03 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

• експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України за № 52 від 31.01.2005 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактича справа”;

• рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України за № 152 від 24.03 2004 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України за № 492 від 12.10.2004 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

• наказом МОЗ України за № 148 від 31.01.03 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

• інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

Програма дисципліни «Педіатрія» структурована, складається з 1 модуля, 5 змістових модулів, тем відповідно до вимог розробки навчальних програм навчальних дисциплін (Наказ МОЗ України №492 від 12.10.2004 р. «Про внесення змін та доповнень до Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін»).

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) практичні заняття

б) самостійна робота студентів.

Тематичні плани практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Практичні заняття за кредитно-модульною системою організації навчального процесу проводяться в режимі ротації модулів клінічних дисциплін. За методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також уміння аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань; Тривалість одного практичного заняття згідно навчального плану та з урахуванням нормативів тижневого аудиторного навантаження студентів складає 5,5 академічних годин.

Поточний контроль. Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Практичні заняття з педіатрії, дитячих інфекцій передбачають опанування студентами навичками щодо визначення клінічних варіантів та ускладнень найбільш поширених захворювань дитячого віку, визначення тактики ведення хворого, планування обстеження хворої дитини та інтерпретації отриманих результатів, проведення диференційної діагностики та постановки попереднього клінічного діагнозу, ведення медичної документації, надання екстреної допомоги при основних невідкладних станах у клініці дитячих хвороб та дитячих інфекційних хвороб. Рівень підготовки студентів оцінюється за результатами роботи біля ліжка хворого, виконання маніпуляцій та володіння практичними навичками (аналіз і оцінка результатів лабораторних та інструментальних досліджень), розв’язування ситуаційних задач, вирішення тестових завдань на паперових носіях або в комп’ютерному класі.

Підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється по його завершенню на підсумковому контрольному занятті.

Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Можливими видами самостійної роботи студентів є підготовка до практичного заняття із застосуванням методичних вказівок, розроблених викладачами кафедри, опрацювання додаткової літератури, створення алгоритмів, структурно-логічних схем, написання рефератів, анотацій, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, чергування в клініці поза межами навчального часу. Організація самостійної роботи у відділеннях педіатричного стаціонару повинна забезпечуватися викладачами кафедри.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання. Як індивідуальне завдання в програмі запропоновано: аналіз клінічних випадків, робота з архівним матеріалом клініки, підготовка літературного огляду по клінічним випадкам, які мають труднощі диференційної діагностики та/або лікування, виступ на клінічній лікарській та/або клініко-патологоанатомічній конференції.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Кафедри педіатрії мають право вносити зміни (до 15%) до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ та ОПП за напрямом підготовки та навчальним планом.

СТРУКТУРУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

НА МОДУЛІ ТА ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

Модуль 1. «Педіатрія»

Змістовий модуль 1. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Змістовий модуль 2. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Змістовий модуль 3. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів травлення у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Змістовий модуль 4. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Змістовий модуль 5. Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми в умовах поліклініки. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Структурований план підготовки з дисципліни

«Педіатрія»

для студентів медичного факультету за спеціальністю

«Лікувальна справа»

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них:				Рік навчання	Вид контролю
	Всього год/ кредитів	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практ. занять
Всього:	180/6		110	70	VI
Модуль 1. Педіатрія Змістових модулів 5	180/6		110	70		Поточний і підсумковий модульний (стандартизовані)

Примітка: 1 кредит ECTS – 30 год; аудиторне навантаження – 57,8%; СРС – 42,2%.

Мета вивчення дисципліни

Мета заключного етапу вивчення педіатрії полягає в поглибленні теоретичних знань, удосконаленні і засвоєнні практичних навичок, набутті професійного рівня готовності майбутніх лікарів зі спеціальності «лікувальна справа» до самостійної роботи.

Мета вивчення дитячих хвороб – кінцеві цілі – встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

• визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань дитячого віку

• визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях дитячого віку

• демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці дитячих хвороб

• планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях дитячого віку

• проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз найбільш поширених захворювань дитячого віку

• ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у клініці дитячих хвороб

Зміст програми

МОДУЛЬ 1. Педіатрія

Змістовий модуль 1.

Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Конкретні цілі:

• визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей

• визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях органів дихання у дітей

• демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією органів дихання

• планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях органів дихання

• проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях органів дихання

• ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями органів дихання у дітей

Тема 1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності у дітей.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при різних клінічних варіантах та ускладненнях перебігу пневмонії у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при різних клінічних варіантах пневмонії та її ускладненнях (плеврит, абсцес, піоторакс, пневмоторакс). Диференційна діагностика пневмонії, бронхіту і бронхіоліту у дітей. Встановлення попереднього діагнозу. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу пневмонії та її ускладненнях. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності в залежності від причини виникнення та ступеня тяжкості. Профілактика пневмонії та її ускладнень у дітей.

Тема 2. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Невідкладна допомога при астматичному статусі.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті у дітей. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті та їх ускладненнях. Диференційна діагностика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку. Встановлення попереднього діагнозу. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу бронхообструктивного синдрому та його ускладненнях у дітей. Надання невідкладної допомоги при приступі ядухи та астматичному статусі. Профілактика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку.

Тема 3. Диференційна діагностика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при хронічному бронхіті, бронхоектатичній хворобі, спадкових та вроджених захворюваннях бронхолегеневої системи (муковісцидозі, ідіопатичному гемосидерозі легень, первинній циліарній дискінезії, синдромі Вільмса-Кемпбелла, бронхомаляції, аплазії і гіпоплазії легень, дефіциті α₁–антитрипсину, бронхолегеневій дисплазії, секвестрації легень) у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при хронічному бронхіті, бронхоектатичній хворобі, спадкових та вроджених захворюваннях бронхолегеневої системи та їх ускладненнях. Диференційна діагностика хронічних, спадкових та вроджених захворювань бронхолегеневої системи у дітей. Тактика ведення хворого при спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи та їх ускладненнях у дітей. Профілактика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

Змістовий модуль 2.

Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Конкретні цілі :

• визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей

• визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях системи кровообігу у дітей

• демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією системи кровообігу

• планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях системи кровообігу

• проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях системи кровообігу

• ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями системи кровообігу у дітей

Тема 4. Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.

Провідні клінічні симптоми та синдроми захворювань системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення міокардиту, ендокардиту, перикардиту, кардіоміопатій, вроджених та набутих вад серця у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при міокардиті, ендокардиті, перикардиті, кардіоміопатіях, вроджених та набутих вадах серця у дітей. Диференційна діагностика при запальних та незапальних захворюваннях системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією. Тактика ведення хворого при міокардиті, ендокардиті, перикардиті, кардіоміопатіях, вроджених та набутих вадах серця у дітей. Надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності.

Тема 5. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та Морган’ї-Адамс-Стокс - синдромі.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді. Клінічні варіанти перебігу пароксизмальної тахікардії і миготливої аритмії у дітей. Дані інструментальних досліджень при екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді. Диференційна діагностика екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії, миготливої аритмії та повної атріо-вентрикулярної блокади. Тактика ведення хворого при екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді у дітей. Надання невідкладної допомоги при пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, Морган’ї-Адамс-Стокс-синдромі у дітей. Профілактика порушень серцевого ритму та провідності у дітей.

Тема 6. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при ювенільному ревматоїдному артриті, системному червоному вовчаку, гострій ревматичній лихоманці, дерматоміозиті, склеродермії, хворобі Кавасакі, вузликовому поліартеріїті та інших системних васкулітах у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при системних захворюваннях сполучної тканини та системних васкулітах у дітей. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини у дітей. Диференційна діагностика артритів у дітей. Тактика ведення хворих при системних захворюваннях сполучної тканини та системних васкулітах у дітей. Первинна та вторинна профілактика гострої ревматичної лихоманки у дітей.

Змістовий модуль 3.

Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів травлення у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Конкретні цілі:

• визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань системи травлення у дітей

• визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях системи травлення у дітей

• демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією системи травлення

• планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях системи травлення

• проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях системи травлення

• ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями системи травлення у дітей

Тема 7. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при функціональних та органічних захворюваннях шлунку та кишківника у дітей ( функціональній диспепсії, синдромі подразненого кишківника, функціональному закрепі, рефлюксній хворобі, гастритах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, дісахарідазній недостатності, ексудативній ентеропатії, целіакії, муковісцидозі, хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті). Клініко - інструментальні дослідження та диференціальна діагностика диспептичного, абдомінального больового синдрому, та синдрому порушення кишкового всмоктування у дітей. Клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, неспецифічного виразкового коліту. Тактика ведення дітей при функціональних та органічних захворюваннях шлунку та кишківника. Діагностика ускладненого перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей, тактика лікаря загальної практики, надання невідкладної допомоги. Профілактика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей.

Тема 8. Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей. Невідкладна допомога при гострій печінковій недостатності. Синдром портальної гіпертензії.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при біліарних дискінезіях, гострому та хронічному холециститі, гострому та хронічному панкреатиті та хронічному гепатиті у дітей. Клінічні варіанти перебігу біліарних дискінезій, гострого та хронічного холециститу, гострого та хронічного панкреатиту та хронічного гепатиту у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при біліарних дискінезіях, гострому та хронічному холециститі, гострому та хронічному панкреатиті та хронічному гепатиті у дітей. Диференційна діагностика біліарних дискінезій, гострого та хронічного холециститу, гострого та хронічного панкреатиту та хронічного гепатиту у дітей. Тактика ведення хворого при біліарних дискінезіях, гострому та хронічному холециститі, гострому та хронічному панкреатиті та хронічному гепатиті у дітей. Надання невідкладної допомоги при гострій печінковій недостатності та ускладненнях синдрому портальної гіпертензії. Профілактика біліарних дискінезій, гострого та хронічного холециститу, гострого та хронічного панкреатиту та хронічного гепатиту у дітей.

Змістовий модуль 4.

Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Конкретні цілі:

• визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей

• визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей

• демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією сечової системи

• планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях сечової системи

• проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей

• ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями сечової системи у дітей

Тема 9. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової системи у дітей.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи (інфекції сечової системи, уретриті, циститі, пієлонефриті), дизметаболічних нефропатіях, спадкових тубулопатіях (фосфат-діабеті, синдромі Дебре-де Тоні-Фанконі, нирковому нецукровому діабеті, нирковому тубулярному ацидозі) та інтерстиціальному нефриті у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту, дизметаболічних нефропатій та спадкових тубулопатій у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи, інтерстиціальному нефриті, дизметаболічних нефропатіях та спадкових тубулопатіях у дітей. Диференційна діагностика найбільш поширених інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту, дизметаболічних нефропатій та спадкових тубулопатій у дітей. Тактика ведення хворої дитини при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи та їх ускладненнях, при інтерстиціальному нефриті, при дизметаболічних нефропатіях та спадкових тубулопатіях у дітей. Невідкладна допомога при гострій затримці сечі. Профілактика уретриту, циститу, пієлонефриту.

Тема 10. Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей. Гостра та хронічна ниркова недостатність у дітей.

Клініко-морфологічні варіанти первинних гломерулонефритів у дітей. Диференціальна діагностика гострого постстрептококового гломерулонефриту зі спадковим нефритом Альпорта, швидко прогресуючим гломерулонефритом, хворобою Берже тощо. Нефротичний синдром у дітей: диференціальна діагностика, ускладнення. Клінічні варіанти перебігу хронічного гломерулонефриту у дітей. Показання до біопсії нирок у дітей. Тактика ведення хворої дитини при гострому та хронічному гломерулонефриті. Гостре пошкодження нирок (гостра ниркова недостатність) у дітей: етіологія, патогенез, клініко-лабораторні симптоми, диференціальна діагностика, екстрена допомога, тактика ведення хворих дітей. Хронічна хвороба нирок у дітей: провідні клініко-лабораторні симптоми та синдроми, диференціальна діагностика, тактика лікування та профілактика.

Змістовий модуль 5.

Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми в умовах поліклініки. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Конкретні цілі:

• Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці

• Визначати тактику ведення дітей при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці

• Демонструвати вміння ведення педіатричної медичної документації в поліклініці

• Планувати обстеження дітей та інтерпретувати отримані результати при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці

• Проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз дітям, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці

• Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу дітям, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці

Тема 11. Медичне спостереження за новонародженими в умовах поліклініки.

Тема 12. Вигодовування дітей першого року життя. Природнє, змішане та штучне вигодовування. Особливості вигодовування дітей з ферментопатіями, діатезами, вадами розвитку.

Тема 13. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці.

Порядок проведення обовязкових профілактичних оглядів дитини віком до трьох років. Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до трьох років. Оцінка фізичного та психо-моторного розвитку дитини до трьох років. Тактика лікаря загальної практики при порушенні фізичного та нервово-психічного розвитку дітей перших трьох років життя. Принципи ефективного консультування. Диференційна діагностика та профілактика найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт, залізодефіцитна анемія) у дітей раннього віку. Профілактичні щеплення дітей до трьох років.

Тема 14. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи.

Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з проявами жовтяниці в періоді новонародженості. Клінічні варіанти та ускладнення перебігу жовтяниць новонароджених на поліклінічному етапі спостереження. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при діагностиці гемолітичних, кон’югаційних та механічних жовтяниць у новонароджених. Диференційна діагностика жовтяниці у новонароджених дітей. Тактика ведення новонароджених з проявами жовтяниці на дільниці. Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з перинатальною патологією нервової системи. Клінічні варіанти пізніх проявів пологової травми та асфіксії новонароджених. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при перинатальних ураженнях нервової системи у дітей. Диференціальна діагностика перинатальних уражень ЦНС у немовлят. Тактика ведення дітей з перинатальними ураженнями ЦНС в умовах поліклініки.

Тема 15. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.

Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку та її мета. Загальні ознаки небезпеки стану дитини. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження при кашлі, ускладненому диханні, діареї, проблемах з вухом, болі в горлі, лихоманці, порушеннях живлення та анемії, при наявності ВІЛ-інфекції у дітей від 2-х місяців до 5 років. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження у дітей у віці до 2-х місяців з жовтяницею, діареєю, проблемами годування та низькою масою тіла, вкрай тяжким захворюванням та місцевою бактеріальною інфекцією.

Тема 16. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії.

Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку. Раціональне харчування: профілактика ожиріння, цукрового діабету. Оцінка статевого дозрівання. Медичне та психологічне консультування. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях та артеріальній гіпертензії. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого на артеріальну гіпертензію на дільниці. Надання невідкладної допомоги при вегетативних кризах, гіпертензивній кризі. Профілактика вегетативних дисфункцій та артеріальної гіпертензії у дітей.

Тема 17. Диференційна діагностика ком у дітей.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЮ 1

Педіатрія

Тема	Ле кц	Пр. зан	СРС	Індивідуальна робота
Змістовий модуль 1. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.				Аналіз клінічних випадків, робота з архівним матеріалом клініки, підготовка літературного огляду по клінічним випадкам, які мають труднощі диференційної діагностики та/або лікування, виступ на клінічній лікарській та/або клініко-патологоанатомічній конференції.
Тема 1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності у дітей.		5,5	3,5
Тема 2. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Невідкладна допомога при астматичному статусі.		5,5	3,5
Тема 3. Диференційна діагностика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.		5,5	3,5
Змістовий модуль 2. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
Тема 4. Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.		5,5	3,5
Тема 5. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму, та Морган’ї-Адамс-Стокс синдромі.		5,5	3,5
Тема 6. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.		5,5	3,5
Змістовий модуль 3. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів травлення у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
Тема 7. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей.		5,5	3,5
Тема 8. Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей. Невідкладна допомога при гострій печінковій недостатності. Синдром портальної гіпертензії.		5,5	3,5
Змістовий модуль 4. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
Тема 9. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової системи у дітей.		5,5	3,5
Тема 10. Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності.		5,5	3,5
Змістовий модуль 5. Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми в умовах поліклініки. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
Тема 11. Медичне за новонародженими в умовах поліклініці.		5,5	3,5
Тема 12. Вигодовування дітей першого року життя		5,5	3,5
Тема 13. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці.Дифдіагностика найбільш поширених дефіцитних станів у дітей раннього віку. Щеплення.		5,5	3,5
Тема 14. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей.		5,5	3,5
Тема 15. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи.			3,5
Тема 16. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.		5,5	3,5
Тема 17. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії.		5,5	3,5
Тема 18. Тактика ведення хворого з артеріальною гіпертензією на дільниці. Невідкладна допомога при вегетативних кризах.		5,5	3,5
Тема 19. Диференційна діагностика ком у дітей		5,5	3,5
Підсумковий модульний контроль		5,5	3,5
Всього: кредитів ECTS – 6; годин – 180; з них:		110	70

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1. Педіатрія

№	Тема	Кільк. годин
1	Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності у дітей.	5,5
2	Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Невідкладна допомога при астматичному статусі.	5,5
3	Диференційна діагностика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.	5,5
4	Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.	5,5
5	Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму та Морган’ї-Адамс-Стокс синдромі.	5,5
6	Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.	5,5
7	Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей.	5,5
8	Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей. Невідкладна допомога при гострій печінковій недостатності. Синдром портальної гіпертензії.	5,5
9	Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової системи у дітей.	5,5
10	Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності.	5,5
11	Медичне за новонародженими в умовах поліклініки.	5,5
12	Вигодовування дітей першого року життя	5,5
13	Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці.	5,5
14	Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей..	5,5
15	Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи	5,5
16	Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.	5,5
17	Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії.	5,5
18	Тактика ведення хворого з артеріальною гіпертензією на дільниці. Невідкладна допомога при вегетативних кризах.	5,5
19	Диференційна діагностика ком у дітей	5,5
20	Підсумковий модульний контроль	5,5
	Всього годин	110

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МОДУЛЬ 1. Педіатрія

№ п/п	Види СРС	Кількість годин	Види контролю
1	Підготовка до практичних занять	56	Поточний контроль на практичних заняттях
2	Опрацювання тем, які не входять плану аудиторних занять:	-	Підсумковий модульний контроль
3	Індивідуальна СРС: Аналіз клінічних випадків та виступ на клінічній конференції	5	Підсумковий модульний контроль
4	Підготовка до підсумкового модульного контролю	9	Підсумковий модульний контроль
	Всього годин	70

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ДЛЯ ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

МОДУЛЬ 1 Педіатрія

Модуль 1 (зміст оцінюваної діяльності)	Максимальна кількість балів
Змістовий модуль 1
Тема 1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності у дітей.	6
Тема 2. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Невідкладна допомога при астматичному статусі.	6
Тема 3. Диференційна діагностика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.	6
Змістовий модуль 2
Тема 4. Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.	6
Тема 5. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму, та Морган’ї-Адамс-Стокс синдромі.	6
Тема 6. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.	6
Змістовий модуль 3
Тема 7. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей.	6
Тема 8. Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей. Невідкладна допомога при гострій печінковій недостатності. Синдром портальної гіпертензії.	6
Змістовий модуль 4
Тема 9. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової системи у дітей.	6
Тема 10. Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності.	6
Змістовий модуль 5
Тема 11. Медичне за новонародженими в умовах поліклініки.	6
Тема 12 Вигодовування дітей першого року життя.
Тема 13. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці.	6
Тема 14. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи.	6
Тема 15. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи	6
Тема 16. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.	6
Тема 17. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії.	6
Тема 18.Тактика ведення хворого з артеріальною гіпертензією на дільниці. Невідкладна допомога при вегетативних кризах	6
Тема 19 Диференційна діагностика ком у дітей	6
Виконання індивідуальної СРС	6
Всього балів за поточну навчальну діяльність	120
Підсумковий модульний контроль	80
Сума балів за модуль	200

Примітка:

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» — 6 балів, «4» — 5 балів, «3» — 4 балів, «2» - 0 балів. За виконання самостійної індивідуальної роботи студенту присвоюється максимально 6 балів. Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів під час практичних занять..

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.

Перелік питань до підсумкового модульного контролю

Модуль 1. Педіатрія

1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу пневмонії. Профілактика пневмонії її ускладнень у дітей.

2. Диференційна діагностика ускладнень пневмонії (плеврит, абсцес, піоторакс, пневмоторакс) у дітей. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах ускладнень пневмонії у дітей.

3. Диференційна діагностика бронхіту і бронхіоліту у дітей. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу бронхіту у дітей. Профілактика бронхіту і бронхіоліту у дітей.

4. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності в залежності від причини виникнення та ступеня тяжкості.

5. Диференційна діагностика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку. Встановлення попереднього діагнозу. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу бронхообструктивного синдрому та його ускладненнях у дітей.

6. Надання невідкладної допомоги при астматичному статусі.

7. Профілактика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку у дітей.

8. Диференційна діагностика хронічних, спадкових та вроджених захворюваннях бронхолегеневої системи (муковісцидозі, ідіопатичному гемосидерозі легень, первинній циліарній дискінезії, синдромі Вільмса-Кемпбелла, бронхомаляції, аплазії і гіпоплазії легень, дефіциті α₁–антитрипсину, бронхолегеневій дисплазії, секвестрації легень) у дітей. Тактика ведення хворого при спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи та їх ускладненнях у дітей. Профілактика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.

9. Диференційна діагностика запальних захворювань серця (міокардит, ендокардит, перикардит) у дітей. Тактика ведення хворої дитини при міокардиті, ендокардиті, перикардиті.

10. Диференційна діагностика кардіоміопатій у дітей. Тактика ведення хворої дитини при кардіоміопатії.

11. Диференційна діагностика вроджених та набутих вад серця у дітей. Тактика ведення дітей при вроджених та набутих вадах серця.

12. Надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності у дітей.

13. Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту у дітей.

14. Диференційна діагностика екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії, миготливої аритмії та повної атріо-вентрикулярної блокади. Тактика ведення хворого при екстрасистолії, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді у дітей. Профілактика порушень серцевого ритму та провідності у дітей.

15. Надання невідкладної допомоги при пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, МАС-синдромі у дітей.

16. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини у дітей. Тактика ведення хворих при системних захворюваннях сполучної тканини у дітей. Первинна та вторинна профілактика гострої ревматичної лихоманки у дітей.

17. Диференційна діагностика системних васкулітів у дітей. Тактика ведення хворих при системних васкулітах у дітей.

18. Диференційна діагностика артритів у дітей. Тактика ведення хворих дітей. Профілактика реактивних артритів у дітей.

19. Диференційна діагностика функціональних (синдрому циклічної блювоти, функціональної диспепсії) та органічних (хронічного гастриту, хронічного гастродуоденіту, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки) захворювань верхнього відділу травного тракту у дітей. Тактика ведення дітей при функціональних та органічних захворюваннях верхнього відділу травного тракту у дітей. Профілактика виразкової хвороби та її ускладнень. Надання невідкладної допомоги при ускладненому перебігу виразкової хвороби у дітей

20. Диференційна діагностика функціональних (абдомінального болю, синдрому подразненого кишечнику, функціонального закрепу) та органічних (неспецифічний виразковий коліт) захворювань кишківника у дітей. Тактика ведення дітей при функціональних та органічних захворюваннях кишківника.

21. Диференційна діагностика первинного (дисахарідазна недостатність, ексудативна ентеропатія, целіакия, муковісцидоз) та вторинного (хронічний ентерит, ентероколіт) порушення кишкового всмоктування у дітей. Тактика ведення дітей при первинному та вторинному синдромі порушення кишкового всмоктування.

22. Диференційна діагностика біліарних дискінезій, гострого та хронічного холециститу у дітей. Тактика ведення хворих дітей при біліарних дискінезіях, гострому та хронічному холециститі. Профілактика біліарних дискінезій, гострого та хронічного холециститу у дітей.

23. Диференційна діагностика гострого та хронічного панкреатиту у дітей. Тактика ведення хворих дітей при гострому та хронічному панкреатиті. Профілактика гострого та хронічного панкреатиту у дітей.

24. Диференційна діагностика хронічного гепатиту у дітей. Тактика ведення хворого при хронічному гепатиті у дітей. Профілактика хронічного гепатиту та портальної гіпертензії у дітей.

25. Надання невідкладної допомоги при гострій печінковій недостатності та ускладненнях синдрому портальної гіпертензії.

26. Диференційна діагностика найбільш поширених інфекційно-запальних захворювань сечової системи (інфекції сечової системи, уретрит, цистит, пієлонефрит). Тактика ведення хворої дитини при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи та їх ускладненнях. Профілактика уретриту, циститу, пієлонефриту.

27. Диференційна діагностика спадкових тубулопатій (фосфат-діабет, синдром Дебре-де Тоні-Фанконі, нирковий нецукровий діабет, нирковий тубулярний ацидоз) у дітей. Тактика ведення хворої дитини при спадкових тубулопатіях.

28. Диференційна діагностика дизметаболічних нефропатій у дітей. Тактика ведення хворої дитини при дизметаболічних нефропатіях.

29. Принципи лікування хронічної ниркової недостатності у дітей.

30. Невідкладна допомога при гострій затримці сечі.

31. Диференційна діагностика гострого та хронічного гломерулонефриту, інтерстиціального та спадкового нефриту у дітей. Тактика ведення хворої дитини при гострому та хронічному гломерулонефриті.

32. Надання невідкладної допомоги при гострій нирковій недостатності у дітей.

33. Порядок проведення обов’язкових профілактичних оглядів дитини віком до трьох років. Оцінка фізичного та психо-моторного розвитку дитини до трьох років.

34. Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до трьох років. Принципи ефективного консультування.

35. Тактика лікаря загальної практики при порушенні фізичного та нервово-психічного розвитку дітей перших трьох років життя.

36. Диференційна діагностика та профілактика найбільш поширених дефіцитних станів (рахіт, залізодефіцитна анемія) у дітей раннього віку.

37. Профілактичні щеплення дітей до трьох років.

38. Диференційна діагностика жовтяниці у новонароджених дітей. Тактика ведення новонароджених з проявами жовтяниці на дільниці.

39. Диференціальна діагностика перинатальних уражень ЦНС у немовлят. Тактика ведення дітей з перинатальними ураженнями ЦНС в умовах поліклініки.

40. Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку та її мета. Загальні ознаки небезпеки стану дитини.

41. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження при кашлі, ускладненому диханні, діареї, проблемах з вухом, болі в горлі, лихоманці, порушеннях живлення та анемії, при наявності ВІЛ-інфекції у дітей від 2-х місяців до 5 років.

42. Оцінка, класифікація, лікування, консультація та наступне спостереження у дітей у віці до 2-х місяців з жовтяницею, діареєю, проблемами годування та низькою масою тіла, вкрай тяжким захворюванням та місцевою бактеріальною інфекцією.

43. Порядок та терміни проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку.

44. Оцінка фізичного розвитку та статевого дозрівання дітей підліткового віку. Профілактика ожиріння у підлітків. Медичне та психологіне консультування.

45. Клінічні варіанти вегетативних дисфункцій у дітей. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях та артеріальній гіпертензії у дітей. Профілактика вегетативних дисфункцій та артеріальної гіпертензії у дітей.

46. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого на артеріальну гіпертензію на дільниці.

47. Надання невідкладної допомоги при вегетативних кризах, гіпертензивній кризі.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЗАСВОЄННЯ ЯКИХ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ПІД ЧАС ПМК МОДУЛЮ 1 «ПЕДІАТРІЯ»

(визначений у відповідності до ОКХ спеціаліста за спеціальністю

7.110101 – лікувальна справа напряму підготовки 1101 медицина)

І. Аналіз лабораторних та інструментальних досліджень

1. Загальноклінічний аналіз крові

2. Загальноклінічний аналіз сечі

3. Аналіз сечі за Зимницьким

4. Аналіз сечі за Нечипоренком

5. Аналіз сечі на діастазу

6. Загальний аналіз калу

7. Білок крові та його фракції, гостро фазові показники

8. Глюкоза крові

9. Електроліти крові

10. Ліпідний профіль крові

11. Лужна фосфатаза крові

12. Трансамінази крові

13. Креатинін, сечовина крові

14. Загальний білірубін крові та його фракції, аналізувати криву Полачека

15. Коагулограма

16. Аналіз плевральної рідини

17. Аналіз синовіальної рідини

18. Загальний аналіз харкотиння

19. Загальний імунологічний профіль крові

20. Серологічні реакції при автоімунних захворюваннях

21. Мікробіологічне дослідження біологічних рідин та виділень

22. Променеве дослідження ЦНС, органів грудної та черевної порожнини, сечової системи.

23. Дослідження функції зовнішнього дихання

24. Електрокардіографія

25. Ендоскопічне дослідження бронхів

26. Ендоскопічне дослідження травного тракту

27. Ехокардіографія

28. Променеве дослідження кісток та суглобів

29. Променеве дослідження ЦНС

30. Туберкулінодіагностика

31. Фракційне дослідження шлункового соку, жовчі та рН-метрія шлунку

ІІ. Медичні маніпуляції

1. Проводити реєстрацію ЕКГ

2. Проводити ін’єкції лікарських речовин

3. Вимірювати артеріальний тиск

4. Проводити катетеризацію сечового міхура м’яким зондом

5. Виконувати плевральну пункцію

6. Виконувати штучне дихання, непрямий масаж серця

7. Визначати групи крові, резус-належність

ІІІ. Надання допомоги при невідкладних станах

1. Астматичний статус
2. Гостра дихальна недостатність
3. Гостра серцева недостатність
4. Напад пароксизмальної тахікардії
5. Морган’ї-Адамс-Стокс синдром
6. Гіпертензивна криза
7. Колапс
8. Гостра печінкова недостатність
9. Гостра ниркова недостатність
10. Шлунково-кишкова кровотеча

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЗАСВОЄННЯ ЯКИХ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ ПІД ЧАС ПМК

І. Аналіз лабораторних та інструментальних досліджень

1. 1.Загальний аналіз крові
2. 2. Загальний аналіз сечі
3. 3. Загальний аналіз ліквору
4. 4. Копрограма
5. 5. Серологічні реакції при інфекційних захворюваннях
6. 6. Бактеріологічне дослідження біологічних рідин та виділень
7. 7. Імунологічні маркери інфекційних захворювань
8. 8. Білірубін крові та його фракції
9. 9. Лужна фосфатаза, тимолова проба, трансамінази крові

1. 2. Надання допомоги при невідкладних станах:
2. 1. Дифтерійний круп
3. 2. Апное при коклюші
4. 3. Інфекційно-токсичний шок при менінгококовій інфекції
5. 4. Набряк-набухання головного мозку при менінгітах та енцефалітах
6. 5. Токсико-ексикоз при гострих кишкових інфекціях
7. 6. Нейротоксикоз при гострих кишкових інфекціях
8. 7. Гостра печінкова недостатність при вірусних гепатитах
9. 8. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт при ГРВІ
10. 9. Гіпертермічний синдром при грипі
11. 10. Фебрильні судоми при грипі
12. 11. Анафілактичний шок при щепленні

Оцінювання дисципліни «Педіатрія»

Форми контролю i система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та інструкцій про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі opганізації навчального процесу, затвердженої MO3 України (2005).

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при oцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою з дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) — 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів (60%), за результатами підсумкового модульного контролю — 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Система конвертації традиційної системи оцінок у бали:

Традиційній оцінці «5» відповідає максимальна кількість балів, яку може отримати студент при вивченні теми практичного заняття. Оцінки «4» та «3» складають у балах відповідно 80% та 60% від максимальної оцінки в балах.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120. Вона є результатом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу, якщо вона передбачена програмою.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі.

Бали за індивідуальну роботу додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Критерії оцінювання навчальної діяльності студентів під час вивчення модуля 1 «Педіатрія»

Критерії оцінки поточної навчальної діяльності

Практичні заняття під час вивчення модуля «Педіатрія» є структурованими і передбачають комплексне оцінювання у балах усіх видів навчальної діяльності (навчальних завдань), які студенти виконують під час практичного заняття:

1. На початковому етапі здійснюється тестовий контроль знань студента. Результати тестового контролю оцінюються позитивно, якщо студент дав не менше 70% правильних відповідей. При меншій кількості правильних відповідей студент не отримує балів. У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 15% від оцінки під час роботи на занятті, тобто 1 бал.

1. ) На основному етапі практичного заняття оцінюється практична робота студентів біля ліжка хворої дитини щодо визначення клінічних варіантів та ускладнень найбільш поширених захворювань дитячого віку, визначення тактики ведення хворого, планування обстеження хворої дитини та інтерпретації отриманих результатів, проведення диференційної діагностики та постановки попереднього клінічного діагнозу, ведення медичної документації, надання екстреної допомоги при основних невідкладних станах у клініці дитячих хвороб та дитячих інфекційних хвороб, а також вирішення ситуаційних задач, які включають практичні навички щодо оцінки даних лабораторних та інструментальних досліджень, алгоритмів надання невідкладної допомоги, відпрацювання маніпуляцій на муляжах.
2. У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить% від оцінки роботи під час практичного заняття. Максимальна оцінка - 4 бали.
3. ) На кінцевому етапі практичного заняття контроль здійснюється через вирішення структурованої клінічної задачі з теми заняття, включаючи невідкладні стани, що дозволяє оцінити ступінь досягнення навчальної мети. У загальній оцінці поточної навчальної діяльності цей етап становить 30% (письмова відповідь на 3 запитання задачі з оцінкою кожного в 1 бал).

Оцінювання самостійної роботи студентів по підготовці до аудиторних практичних занять здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення вcix тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали вci види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю є стандартизованою i включає контроль теоретичної (тестовий контроль) i практичної підготовки (демонстрування умінь студента біля ліжка хворої дитини, вирішення структурованих ситуаційних задач, виконання маніпуляцій).

Тестовий контроль включає 60 тестових завдань. Максимальна кількість балів – 30 (0,5 бала за 1 правильну відповідь).

Виконання студентами практичних навичок біля ліжка хворого (оцінка загального стану хворої дитини, аналіз даних анамнезу, об’єктивне обстеження та визначення клінічних змін з боку органів та систем, обґрунтування попереднього діагнозу, призначення лікування, визначення заходів екстреної допомоги тощо). Максимальна кількість балів – 25

Вирішення комплексної структурованої ситуаційної задачі, що включає інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень, обґрунтування клінічного діагнозу, визначення терапевтичної тактики, призначення лікування або надання екстреної допомоги. Максимальна кількість балів – 15.

Виконання однієї з переліку маніпуляцій – 10 балів.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

РЕГЛАМЕНТ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ З ДИСЦИПЛІНИ „ПЕДІАТРІЯ, ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ”

Контроль навчальної роботи студента і оцінювання здійснюються за модульно-рейтинговою системою.

Зміст оцінюваної діяльності

Mах кіл-ть балів

Разом поточна навчальна діяльність, в т.ч.

Разом практичні заняття

Індивідуальна самостійна робота

Підсумковий модульний контроль

80

СУМА БАЛІВ ЗА МОДУЛЬ

200

При засвоєнні матеріалів модулю студенту за кожне практичне заняття присвоюється максимум 5 балів (оцінка виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання). Студент може отримати оцінку за теоретична відповідь за темою заняття, практичну роботу на занятті (робота біля ліжка хворого або на фантомі, виконання практичних навичок, розв’язання ситуаційних задач, інтерпретація лабораторних та інструментальних даних), складання проміжного тестового комп’ютерного тестування. Наприкінці навчального року обраховується середнє арифметичне успішності студента.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати на практичних заняттях протягом навчального року, – 110. Кількість балів студента вираховується за формулою 110хĀ/5, де Ā - середнє арифметичне успішності студента.

За індивідуальну самостійну роботу присвоюються такі бали: «5» - 10 балів, «4» - 8 балів, «3» - 6 балів, «2» - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів: 66 балів під час практичних занять та 6 балів за індивідуальну самостійну роботу. Студенти, які протягом навчального року набрали 115-120 балів на практичних заняттях, звільняються від підсумкового модульного контролю з зарахуванням за нього максимальної кількості балів (80 балів). Переможці та призери Всеукраїнських предметних олімпіад з педіатрії, переможці та призери Всеукраїнського конкурсу - захисту студентських наукових робіт, незалежно від кількості отриманих протягом року балів звільняються від підсумкового модульного контролю з зарахуванням за нього максимальної кількості балів (80 балів).

Підсумковий модульний контроль проводиться наприкінці навчального року.

Спершу студенти складають підсумкове комп’ютерне тестування з 100 питань бази даних „Крок-2”. Кожне запитання оцінюється в 0,4 бали. Мінімальна кількість балів – 36, максимальна 40. Студенти, які дали менше 90 правильних відповідей (менше 36 балів) на підсумковому комп’ютерному тестуванні, до подальшого складання модульного контролю не допускаються.

Крім того, студент складає практичні навички на пацієнті чи фантомі. Оцінка виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання з подальшим переводом в бали, при цьому оцінці «5» відповідає 20 балів, «4» - 16 балів, «3» - 12 балів, «2» - 0 балів. Мінімальна кількість балів – 12,0, максимальна 20. Студенти, які набрали менше 12,0 балів за розділ практичних навичок, до подальшого складання модульного контролю не допускаються.

Наприкінці студенти інтерпретують результати лабораторних та інструментальних досліджень. Оцінка виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання з подальшим переводом в бали, при цьому оцінці «5» відповідає 20 балів, «4» - 16 балів, «3» - 12 балів, «2» - 0 балів. Мінімальна кількість балів – 12,0, максимальна 20. Студенти, які набрали менше 12,0 балів за оцінку лабораторних та інструментальних показників, не можуть отримати загальну позитивну оцінку.

Структура оцінювання підсумкового модульного контролю

	max	min
Комп’ютерне тестування	40	36
Практичні навички	20	12
Оцінка лабораторних та інструментальних показників	20	12
	80	60

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 60 з 80 балів.

Оцінка з дисципліни виставляється студенту за його рейтингом:

Рейтинг студента з дисципліни RD

У балах	Чотирибальна національна шкала оцінювання
170 ≤ RD ≤ 200	5 (відмінно)
169 ≤ RD < 140	4 (добре)
139 ≤ RD < 120	3 (задовільно)
RD < 120	2 (незадовільно)

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

№ п/п	Назва навчально-методичних матеріалів	Вид	Наявність
			Примірн.
	1. Навчальна література (підручники, навчальні посібники)
1	Дитячі хвороби / Під ред. В.М. Сідельникова, В.В. Бережного. - К.: Здоров'я, 1999.-523 с.	Підручник	101
2	Педіатрія. Національний підручник за редакцією В.В.Бережного. Том 1. К.-2013.-1040с. Педіатрія. Національний підручник за редакцією В.В.Бережного. Том 2. К.-2013.-1024с..	Підручник
3	Сміян І.С. Педіатрія. - Тернопіль, 1999.-712с.	Підручник	40
4	Шабалов Н.П. . “Детские болезни”. - С.-Пб:Питер .- т.1,2 , 2004 .- 648с., 687с.	Підручник	Т.1 -5 Т.2 – 5
5	Інфекційні хвороби у дітей (Клінічні лекції) /За ред. С.О.Крамарєва. – К.: МОРІОН, 2003. – 480 с.	Підручник	8
6	Шабалов Н. П. Неонатология. - I, II ч.- С.-Пб., 2004. -608 с., 627 с.	Підручник	Т.1 -4 Т.2 - 4
	2. Навчально-методичні матеріали для забезпечення практичних занять
7	Маркевич В.Е.,Тарасова І.В., Лобода А.М. та ін. "Перинатальні ураження". – Суми: вид-во СумДУ. – 2008.- 64 с.	Навчальний посібник	100
8	Маркевич В.Е., Тарасова І.В., Клименко Т.М та ін. "Практическая неонатология" –Суми: МакДен, 2004. -386 с.	Навчальний посібник	100
9	Методичні вказівки за курсом “Госпітальна педіатрія” модуль “Ендокринологія” з IV частин	Методичні вказівки	250
10	Методичні вказівки за курсом “Госпітальна педіатрія” модуль “Гематологія” з II частин	Методичні вказівки	250
11	Організація і проведення диспансерного спостереження за дітьми – реконвалесцентами інфекційних хвороб в умовах поліклініки. -Суми, СумДУ. 2000.	Методичні вказівки	140
12	Иммунопрофилактика инфекционных заболеваний у детей”.-Сумы, СумДУ. 1999.	Методичні вказівки	180
13	Коренев Н.М. Справочник участкового педиатра. К..-2009.-362с.	Навчальний посібник	Електронна версія
14	Маркевич В.Е., Загородній М.П., Лобода А.М. та співавт. Медична генетика Навчально-методичний посібник 2011.Суми, СумДУ.-388с.		140 Електронна версія
	3. Навчально-методичні матеріали для забезпечення самостійної роботи (в т.ч. для виконання індивідуальних завдань)
13	Аряєв М.Л. "Неонатологія".—Київ: АДЕФ-Україна, 2006. – 754 с.	Підручник	---
14	Учайкин В.Ф. “Детские инфекционные болезни”. –Москва – 2000 –674с.	Підручник	---
15	Неонатологія: Навчальний посібник./П.С.Мощич, О.Г.Суліма, Ю.Г.Антипкін та ін.; За ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми. - К.: Вища школа., 2004. - 407 с.	Підручник	---
16	Основы перинатологии: Учебник. Под ред. Проф. Н.П.Шабалова и проф. Ю.В.Цвелева.- М.:Медпресс –информ, 2004.-3 изд.- 640 с.	Підручник	---
17	Підручник з реанiмацiї новонароджених /Американська Кардіологічна Асоціація, Американська Академія Педіатрії / - Львів. – 2004. – 655 с.	Підручник	---
18	Методичні вказівки за курсом "Дитячі соматичні захворювання" до проведення курації	Методичні вказівки	250
19	Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфо- функціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих. - Київ-Суми: МакДен, 2002. - 268 с.	Довідник	100
20	Методичні вказівки „Класифікації дитячих хвороб”	Методичні вказівки	100
	4. Методичні матеріали для поточного і підсумкового контролю
21	Тестові завдання	Електронне видання	Не передбачено

Додаткова література

1. Аряев М.Л., Волосовец А.П., Котова Н.В., Старикова А.А., Кононенко Н.А. Пульмонология детского возраста- Киев: Здоров’я, 2004.-608 с.

2. Аряєв М.Л. Неонатологія.- Київ: «АДЕФ - Україна.», 2006.- 754 с

3. Безруков Л.О., Волосовець О.П., Шунько Є.Є., Кривопустов С.П., Годованець Ю.Д., Мигаль В.Г. Неонатологія. Чернівці, 2000. – 235 с.

4. Белозеров Ю.М. Детская кардиология. – М.:Медпресс-информ. – 2004. – 600с.

5. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. В 2-х том.- М.:Медицина, 1987.- 928 с.

6. Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. – Х.:Консум, 2000. – 528 с.

7. Возианов А.Ф., Майданник В.Г., Бидный В.Г., Багдасарова И.В. Основы нефрологии детского возраста.- К.: Книга плюс, 2002.- 348 с.

8. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.

9. Волосовец А.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика, терапія та профілактика дефіцитних анемій у дітей – Донецьк: СПД Дмитренко Л.Р., 2007. – 38 с.

10. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Макролиды в практике современной педиатрии. Монография. – К.: «Четверта хвиля», 2009. – 192 с.

11. Волосовец А.П., Кривопустов С.П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии. Монография. – Харьков: Прапор, 2007. – 184 с.

12. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131с.

13. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика, терапія та профілактика дефіцитних анемій у дітей – Донецьк: СПД Дмитренко Л.Р., 2007. – 38 с.

14. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Криворук І.М., Черній О.Ф. Навчальний посібник з дитячої ендокринології - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.-495с.

15. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів-Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с.

16. Волосовець О.П., Леженко Г.О., Кривопустов С.П., Прохоров Є.В., Пашкова О.Є., Подліанова О.І. Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей та підлітків (поширеність, особливості діагностики та лікування). Монографія, Запоріжжя, ЗДМУ, 2007.-135 с.

17. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.

18. Волосовець О.П., Савво В.М., Кривопустов С.П. Вибрані питання дитячої кардіоревматології – Х.: «ТНЦ», 2006 – 256 с.

19. Волосовець О.П.,Кривопустов С.П. Єршова І.Б., Рещіков В.А. Фізична реабілітація в педіатрії. Навчальний посібник. - Київ. - Луганськ, 2009. - 182 с.

20. Гастроентерологія дитячого віку /За загальною редакцією професора Є.В.Прохорова, професора О.П.Волосовця. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 160 с.

21. Гусель В.А. Маркова И.В. Справочник педиатра по клинической фармакологии.- Л.: Медицина,1989.- 320 с.

22. Детская ревматология: Руководство для врачей / Под ред. А.А.Баранова – М: Медицина, 2002. – 336 с.

23. Жуковский М.Н. Детская эндокринология. М".Медицина", 1982. – 448 с.

24. Запорожан В.Н., Аряев Н.Л. ВИЧ – инфекция и СПИД. - К, Здоров’я. - 1994. - 623 с.

25. Игнатова М.С., Вельтищев Ю.Е. Детская нефрология.-М.:Медицина, 1989.- 456 с.

26. Ласица О.Л., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. – К.: ЗАТ «Атлант», 2001. – 263 с.

27. Ласиця О.І., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. – К.: Книга Плюс, - 2004. – 368 с.

28. Майданник В.Г. Гломерулярные болезни почек у детей.- К.: Знання України, 2002.- 228 с.

29. Майданник В.Г. Клинические рекомендации по диагностике и лечению острой пневмонии у детей. – К.: Знання України, 2002.- 106 с.

30. Майданник В.Г. Рахит у детей: Современные аспекты – Нежин: ООО «Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2006.- 116 с.

31. Майданник В.Г. Тубулоинтерстициальные болезни почек у детей.- К.: Знання України, 2002.- 156 с.

32. Майданник В.Г., Сміян О.І., Бинда Т.П. Гостра пневмонія у дітей: Клінічні варіанти перебігу, діагностика та лікування. - Суми, 2009. - 154 с.

33. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания гепатобилиарной системы и поджелудочной железы у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2009. – 409 с.

34. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания кишечника у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2009. – 487 с.

35. Майданник В.Г., Корнейчук В.В., Хайтович Н.В., Салтыкова Г.В. Заболевания пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей. – Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2008. – 432 с.

36. Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекарственных средств.- М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005.-1024 с.

37. Майданник В.Г., Митин Ю.В. Диагностика, лечение и профилактика воспалительных заболеваний дыхательных путей у детей – К.: ООО «ИЦ Медпроминфор», 2006.- 288 с.

38. Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфофункціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих.- Київ-Суми: МакДен, 2002.- 268 с.

39. Маркова И.В., Шабалов Н.П. Клиническая фармакология новорожденных. Сотис, С.- Петербург, 1993. - 374 с.

40. Михельсон В.А., Алмазова И.Г., Неудахин Е.В. Коматозные состояния у детей. Л."Медицина",1988. – 224 с

41. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

42. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.

43. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка - Х.: Прапор. - 2008. – 200 с.

44. Неотложные состояния в педиатрии. Под ред. В.М.Сидельникова. К.: Здоровье, 1994. – 601 с.

45. Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.

46. Первинна артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків / За ред. В.Г. Майданника, В.Ф.Москаленка. ‑ К.-2007.-389 с.

47. Петрушина А.Д. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.

48. Пєший М.М. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед.навч.закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.

49. Пособие ИВБДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста), Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития, Ребенка и Подростка (САН), 2000, 202 с.

50. Ревматологія дитячого віку / За загальною редакцією Є.В.Прохорова, О.П.Волосовця. – Донецьк. – 2006. – 160 с.

51. Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.

52. Сміян І.С. Педіатрія (цикл лекцій). – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 712 с.

53. Суставной синдром в практике педиатра / Е.В.Прохоров, В.В.Бережной, Ю.В.Марушко, Т.В.Марушко, Л.Л.Челпан. – Донецк, 2006. – 146 с.

54. Юлиш Е.И., Волосовец А.П. Диагностика и лечение внебольничных пневмоний у детей. – Донецк, 2004. – 215 с.

55. Fisher, Randall G.; Boyce, Thomas G. Moffet’s Pediatric Infections Diseases: A Problem Approach, 4^th Edition. – 2005.-1054 p.

56. Krugman’s infections diseases of children 11^th edition. – 2003.- 820 p.