Агрегатний стан є найважливішою фізико-хімічною характеристикою речовини і визначається хімічним складом і внутрішньою будовою, характером міжмолекулярних зв'язків, а також зовнішніми фізичними умовами - температурою і тиском. Останні з названих параметрів дозволяють перетворити графіт на алмаз, а водню додати властивості, характерні для металів. Агрегатний стан речовин, що переробляються, визначає не тільки швидкість їх фізико-хімічної взаємодії в технологічному процесі, але робить вплив на пристрій і конструктивні особливості апарату, його габаритні розміри.

Агрегатний стан речовини, характеризується певними якісними властивостями: здатністю або нездатністю зберігати об’єм і форму, наявністю або відсутністю далекого і ближнього порядку та іншими. Зміна агрегатного стану може супроводжуватися стрибкоподібною зміною вільної енергії, ентропії, густини та інших основних фізичних та термодинамічних властивостей.

Технологічний розрахунок хіміко-технологічних процесів і обладнання практично неможливий без попереднього визначення фізико-хімічних властивостей середовищ та взаємодіючих речовин і фаз, а також їхньої зміни в технологічному процесі. Часто ця частина розрахунків створює чималі труднощі й потребує пильної уваги, щоб у подальшому не припуститися значних похибок у визначенні конструктивних розмірів обладнання.

Залежно від походження розрізняють природні і штучно одержані гази і газові суміші. У основу розрахунків фізико-хімічних властивостей газів і газових сумішей встановлені індивідуальні властивості речовин, параметри стану і газові закони.