Підготовчі курси з хіміїВуглеводні Вуглеводні

Вуглеводні - це найпростіші за якісним та кількісним складом органічні сполуки, молекули яких складаються з атомів Карбону та Гідрогену. Залежно від природи зв’язків і співвідношення між кількістю атомів Карбону та Гідрогену розрізняють насичені та ненасичені вуглеводні.

Алкани - насичені вуглеводні з незамкнутим ланцюгом, склад яких виражається загальною формулою С_nH₂_n₊₂

В алканах зв’язки С−С і С−Н одинарні, міцні σ - зв’язки. Атом Карбону в алканах знаходиться в збудженому стані при якому один s–електрон переходить на вільну р - орбіталь. При цьому всі чотири валентні електрони атому Карбону стають непарними і можуть приймати участь в утворенні хімічного зв'язку. Будову електронної оболонки атому Карбону в нормальному і збудженому стані можна зобразити схемою:

Одночасно відбувається зміна форми орбіталей: одна сферична – s і три гантелеподібні – р змінюються і набувають форми неправильних вісімок, що розташовуються в просторі під кутом 109^?28′як показано на малюнку:

Процес зміни форми електронних хмарин називають гібридизацією. У зв’язку з тим, що в алканах в атомі Карбону форму змінюють одна s і три р – орбіталі, тому такий тип гібридизації називають sp³– гібридизація. У результаті перекривання чотирьох гібридних орбіталей атома Карбону з s – орбіталями атомів Гідрогену утворюється міцна молекула метану у вигляді тетраедра.

Загальна характеристика насичених вуглеводнів – алканів:

Тип гібридизації	Типи зв’язків	Загальна формула	Кут між атомами Карбону	Довжина зв’язку С – С
sp³	π-зв’язок	С_nH₂_n₊₂	[TEX]\angle [/TEX]109⁰28	0,154нм

Окремі представники гомологічного ряду насичених вуглеводнів (Алканів)

Формула алкану	Назва алкану	Формула алкану	Назва алкану	Радикал	Назва радикалу
СН₄	Метан	С₆Н₁₄	Гексан	СН₃–	Метил
С₂Н₆	Етан	С₇Н₁₆	гептан	С₂Н₅–	Етил
С₃Н₈	Пропан	С₈Н₁₈	Октан	С₃Н₇–	Пропіл
С₄Н₁₀	Бутан	С₉Н₂₀	Нонна	С₄Н₉–	Бутил
С₅Н₁₂	Пентан	С₁₀Н₂₂	декан

Якщо від молекули вуглеводню відщепити атом Гідрогену, то отримають одновалентний радикал – реально існуюча дуже нестабільна частинка. Назви радикалів будуються від назви відповідного вуглеводню шляхом заміни закінчення –ан на закінчення –ил. Наприклад:

СН₄ – метан; СН₃⋅ - метил;

С₂Н₆ – етан; С₂Н₅⋅ - етил

Основи номенклатури ІЮПАК:

1. Назви всіх алканів закінчуються суфіксом – ан;
2. В основу назви покладено найменування вуглеводню з самим довгим вуглецевим ланцюгом;
3. Розміщення бокових відгалужень у вигляді радикалів визначається порядковим номером атомів Карбону вуглецевого ланцюга;
4. Нумерацію атомів вуглецю починають з ближнього кінця, де розміщується замісник – радикал.
5. Якщо в молекулі вуглеводню є два, три, і більше замісників у вигляді радикалів, то положення кожного з них позначається арабськими цифрами, а кількість однакових замісників – префіксами (два-ди, три- три, чотири- тетра- та ін. );
6. При наявності в молекулі алкану декількох радикалів в назві додержуються правила : спочатку найбільш прості, потім складні.
7. Цифри, які показують положення радикалів у найбільш довгому ланцюзі, відділяють одну від одної комами, а від назви радикала – дефісами. Наприклад: 2,2-диметил,3-етилпентан.

C₂H₅ CH₃

_{5 4}₃| ₂| ₁

CH₃ – CH₂ – CH – C – CH₃

CH₃

Фізичні властивості насичених вуглеводнів – алканів.

Перші чотири гомологи – гази (СН₄ С₂Н₆ С₃Н₈ С₄Н₁₀), із С₅Н₁₂ по С₁₅Н₃₂ – рідини, а з С₁₆Н₃₄ – тверді сполуки. Всі алкани погано розчиняються у воді, газоподібні та тверді не мають запаху, а рідкі мають запах характерний для бензину та нафти. Вуглеводні з розгалуженим ланцюгом киплять при більш низький температурі, ніж з прямим ланцюгом при однаковій кількості атомів Карбону. Температури плавлення, навпаки, часто більш високі в ізомерів з розгалуженою будовою.

1	Природні джерела (нафта, газ);
2	Відновлення галогеноалканів, спиртів (kat Na, Zn)	СН₃-СН₂-СН₂Cl + H₂→ СН₃-СН₂-СН₃ +HCl СН₃-СН₂-СН₂ОН + H₂→ СН₃-СН₂-СН₃ +H₂О
3	Відновлення ненасичених (kat Pt, Pd)	СН₃-СН=СН₂ +H₂→ СН₃-СН₂-СН₃
4	Лужне сплавлення солей карбонових кислот:	СН₃СООNa + NaOH → CH₄ + Na₂CO₃
5	Збільшення вуглецевого ланцюга (Синтез Вюрца)	СН₃Cl + 2Na + CH₃Cl → CH₃-CH₃ + 2NaCl
6	Взаємодія алюміній карбіду з водою	Al₄C₃ + H₂O → 4Al(OH)₃ + 3CH₄

Алкани при звичайних умовах хімічно інертні. Вони вступають в перетворення при наданні їм досить високої енергії за рахунок нагрівання і УФ- опромінювання. Для насичених вуглеводнів найбільш характерними є реакції заміщення. Вони здатні також окислюватись, піддаватись крекінгу

Галогенування (в присутності світла, температури). Реакція відбувається за радикальним механізмом. Спочатку під впливом світла чи температури утворюються активні радикали СІ •, які далі ініціюють утворення нових радикалів, і реакція відбувається поки не обривається ланцюг внаслідок одержання молекул.

В загальному вигляді на першому етапі можливо утворення таких продуктів:

СІ • • СІ → 2 СІ• - ініціювання ланцюга (в присутності світла)

СН₄ + СІ • → СН₃• + НСІ

СН₃ • + СІ₂→ СН₃СІ + СІ•…

CH₄ + Cl₂→ CH₃Cl + HCl

Нітрування (реакція Коновалова):

C₂H₆ + HO-NO₂ (p) → CH₃-CH₂-NO₂ + H₂O

Дегідрування (kat Ni):

СН₃-СН₂-СН₃→ CH₂=CH-CH₃ + H₂

Розкладання: без доступу повітря:

(t=2000^° C): CH₄ → C + 2H₂;

(t= 1500^°C): 2СН₄ → C₂H₂ + 3H₂

Розкладання при нагріванні, в присутності каталізатора (крекінг)

CH₃-CH₂- CH₂-CH₃ →C₂H₄ + C₂H₆(t)

Конверсія метану з водяною парою (при t)

CH₄ + Н₂О→ CО + 3H₂

СН₃ – СН₂ – СН₃+O₂→ Н – СООН +СН₃ – СООН (в присутності МпО₂ ; tº)

Як пальне (газ, бензин, керосин);
Одержання водню, ацетилену, спиртів;
ССl₄ – є добрим розчинником для органічних речовин;
При окисненні алканів з кількістю атомів С від 20 до 25 одержують синтетичні карбонові кислоти для виробництва мила та миючих засобів.

Природні газ, нафта і кам’яне вугілля – основні джерела вуглеводнів. Природний газ містить 80-90% метану, 2-3% його гомологів (етан, пропан, бутан). Нафта – масляниста темно-бура рідина з характерним запахом, у воді не розчиняється. Нафта – це складна суміш вуглеводнів різної молекулярної маси. Для одержання з нафти технічно цінних продуктів її піддають переробці.

При первинній переробці проводять перегонку внаслідок чого отримують бензин, лігроїн, гас, газойль і мазут (залишок). Мазут також переробляють при пониженому тиску і отримують мастила. Залишок – гудрон, використовують для виготовлення асфальту.

При вторинній переробці нафти відбуваються процеси при яких змінюється структура вуглеводнів. До таких процесів відноситься термічний та каталітичний крекінг. При термічному крекінгу (450-500^?C) молекули вуглеводнів розщеплюються на молекули вуглеводнів з меншою кількістю атомів Карбону, як насичених так і ненасичених:

С₆Н₁₄ =C₃H₈ + C₃H₆

Каталітичний крекінг здійснюється в присутності каталізаторів (алюмосилікати) при температурі 450^?C, при цьому відбувається не тільки розщеплення великих молекул, а йдуть процеси ізомеризації – утворюються насичені вуглеводні з розгалуженим ланцюгом, що покращує якість бензину.

Ненасичені вуглеводні з незамкнутим ланцюгом – це вуглеводні, в молекулах яких є кратні зв’язки (подвійні чи потрійні), а склад виражається загальною формулою: для алкенів С_nH₂_n, а для алкінів С_nH₂_n_-2

Етиленові вуглеводні – алкени – сполуки з незамкнутим ланцюгом , що містять один подвійний зв’язок π а всі інші атоми C зв’язані σ- зв’язками , а атоми Карбону біля подвійного зв’язку знаходиться в стані sp²-гібридизації

Тип гібридизації	Типи зв’язків	Загальна формула	Кут між вуглецевими атомами біля π- зв’язку	Довжина зв’язку С=С
sp²	π, σ-зв’язок	С_nH₂_n	[TEX]\angle [/TEX]120	0,134нм

Атоми Карбону біля подвійного зв’язку в етиленових вуглеводнях – алкенах знаходяться в стані sp² – гібридизації. Для такого стану характерним є зміна форми електронних хмарин одної s, та двох – р – орбіталей. Утворюються три гібридні орбіталі з формою неправильних вісімок, розташованих в просторі під кутом 120⁰.

Не гібридизовані р – орбіталі кожного атома Карбону біля подвійного зв’язку, перекриваються в площині, яка перпендикулярна площині молекули, і утворюють π–зв’язок. π-зв’язок має дві області високої електронної густини – над і під площиною молекули, він є менш міцний, ніж σ–зв’язок.

Основи номенклатури алкенів базуються на розглянутій номенклатурі ІЮПАК, але назви всіх алкенів закінчуються суфіксом – ен, з позначенням місця де розташований подвійний зв’язок. Нумерація починається від того кінця, де ближче знаходиться подвійний зв’язок. Наприклад: 2-метилпентен-1

_{5 4}_{3 2} ₁

CH₃ – CH₂ – CH₂ – C = CH₂

CH₃

Перший представник гомологічного ряду алкенів С₂Н₄ – етен, але частіше його називають тривіальною назвою – етилен. Тому представників алкенів часто називають – етиленові вуглеводні.

Ізомерія етиленових вуглеводнів – алкенів:

- структурна – розгалуження Карбонового ланцюга. Наприклад:

CH₃ – CH₂ – CН = CH₂ – бутен – 1.

CH₃ – C = CH₂ – 2-метилпропен-1

CH₃

- положення подвійного зв’язку. Наприклад:

CH₃ – CH₂ – CН = CH₂ – бутен – 1

CH₃ – CH = CН – CH₃ – бутен – 2

- просторова (геометрична). Наприклад:

Спосіб	Приклади реакцій
Промисловий (крекінг нафтопродуктів)	С₁₈Н₃₈ → С₉Н₂₀ + С₉Н₁₈
Лабораторний:
Дегідратація спиртів – ( в присутності сульфатної кислоти, при нагріванні)	С₂Н₅ОН→ С₂Н₄ + Н₂О
Дегідрогалогенування – (в присутності спиртового розчину лугу NaOH, KOH)	NaOH(спирт) СН₃СН₂Cl → C₂H₄ + HCl

Правило Зайцева: При дегідрогалогенуванні галогеноалканів атом Гідрогену відщеплюється від атома Карбону, біля якого є менше атомів Гідрогену (менш гідрогенізований).

За хімічними властивостями алкени відрізняються від алканів – насичених вуглеводнів. При хімічних реакціях подвійний зв'язок розривається і переходить в одинарний. По місцю розриву подвійного зв’язку відбуваються реакції приєднання різних молекул : водню, галогенів, галогеноводнів, води.

Правило Марковникова : при взаємодії галогеноводнів з несиметричними молекулами алкенів Гідроген приєднується за місцем подвійного зв’язку переважно до того атома Карбону, біля якого є більше атомів Гідрогену (більш гідрогенізований).

Приєднання водню (гідрування). Утворюються алкани

СН₂=СН₂ + Н₂ à СН₃-СН₃

Приєднання галогенів – реакція галогенування. Утворюються дигалогенопохідні алканів

СН₂=СН-СН₃+Cl₂àCH₂ – CH – CH₃

| |

Cl Cl

Приєднання галогеноводнів – гідрогалогенування. Утворюються галогенопохідні алканів

СН₂=СН-СН₃+HClàCH₃-CHCl-CH₃

Приєднання води – реакція гідратації (в присутності сульфатної кислоти). Утворюються спирти

СН₂=СН-СН₃+HОHàCH₃-CH-CH₃

Полімеризація – утворюються полімери

n СН₂=СН₂ à[-CH₂-CH₂-]n

Окиснення розчином KMnO₄ (спостерігається знебарвлення розчину). Окисненню підлягають атоми Карбону, з’єднані подвійним зв’язком. Утворюються двохатомні спирт – гліколі.

Більш сильні окисники здатні розщеплювати алкени по місцю подвійного зв’язку з утворенням карбонових кислот, кетонів або СО₂

СН₂=СН₂ +”O”+H₂Oà CH₂—CH₂

| |

OH OH

Етилен застосовують для одержання етилового спирту, дихлоретану, хлористого етилу, поліетилену а інших важливих продуктів. Дихлоретан є розчинником багатьох органічних сполук, поліетилен має цінні властивості – хімічна стійкість, міцність, еластичність, легкість, є добрим електроізолятором, водо-, та газонепроникний матеріал.

Ненасичені вуглеводні – алкіни - сполуки з незамкнутим ланцюгом , що містять один потрійний зв’язок а всі інші атоми C зв’язані σ- зв’язками , а атоми Карбону біля потрійного зв’язку знаходиться в стані sp- гібридизації .

Тип гібридизації	Типи зв’язків	Загальна формула	Кут між вуглецевими атомами біля потрійного (≡) зв’язку	Довжина зв’язку С≡С
sp	π, σ-зв’язок	С_nH₂_n_-2	[TEX]\angle [/TEX] 180	0,120нм

Атоми Карбону біля потрійного зв’язку в ацетиленових вуглеводнях – алкінах знаходяться в стані sp – гібридизації. Для такого стану характерним є зміна форми електронних хмарин одної s, та одної – р – орбіталей. Утворюються дві гібридні орбіталі з формою неправильних вісімок та розташованих в просторі під кутом 180^?.

Не гібридизовані р – орбіталі кожного атома Карбону біля потрійного зв’язку, перекриваються у взаємно перпендикулярних площинах, і утворюють два π–зв’язки.

Основи номенклатури алкінів базуються на розглянутій номенклатурі ІЮПАК, але назви всіх алкінів закінчуються суфіксом – ин, з позначенням місця де розташований потрійний зв’язок. Нумерація починається від того кінця, де ближче знаходиться потрійний зв’язок. Наприклад : пентин -1

_{5 4} ₃ ₂ ₁

CH₃- CH₂ – CH₂ - C ≡ CH

Окремо слід дати назву першому представнику алкінів - C₂H₂ (CH ≡ CH) – ацетилен (або по міжнародній номенклатурі - етин).

Ізомерія ацетиленових вуглеводнів – алкінів:

- структурна – розгалуження Карбонового ланцюга. Наприклад:

CH₃ – CH₂– CH₂ – C≡CH – пентин – 1.

CH₃ – CH – C ≡ CH – 3-метилбутин-1

CH₃

- положення потрійного зв’язку. Наприклад:

CH₃ – CH₂ – C ≡ CH – бутин – 1

CH₃ – C ≡ C – CH₃ – бутин – 2

Кaрбідний (взаємодія карбіду кальцію СаС₂з водою)

Розкладання метану (t= 1500 C)

СаС₂ + 2Н₂О  Ca(OH)₂ + C₂H₂

2СН₄  C₂H₂ + 3H₂

Лабораторний:

Дегідратація двохатомних спиртів (в присутності сульфатної кислоти, при нагріванні)

CH₂—CH₂

| |  CH≡ CH + 2H₂O

OH OH

Дегідрогалогенування (в присутності спиртового розчину лугу NaOH, KOH)

NaOH(спирт)

СН₂Cl-СН₂Cl  C₂H₂ + 2HCl

Реакційна здатність ацетиленових вуглеводнів визначається наявністю потрійного зв’язку, що є сполученням одного σ-зв’язку і двох π зв’язків. Для ацетиленових вуглеводнів типовими є реакції приєднання. Міцність потрійного зв’язку більша ніж подвійного, а довжина менша. Через це реакції приєднання в ацетилені відбувається більш важко, ніж в етилені. Крім того в ацетилені підвищується рухливість атомів Гідрогену (з’являються слабкі кислотні властивості).

Приєднання: водню – гідрування, галогенів – галогенування (може відбуватися послідовно - спочатку до утворення подвійного зв’язку, а потім одинарного) при нагріванні в присутності каталізатора -Ni

СН≡СН + Н₂  СН₂=СН₂

СН≡СН + 2Н₂  СН₃-СН₃

Приєднання галогеноводнів – гідрогалогенування, (може відбуватися послідовно - спочатку до утворення подвійного зв’язку, а потім одинарного)

СН≡С-СН₃+HClCH₂=CCl-CH₃

Приєднання води – реакція гідратації – реакція Кучерова – утворюється оцтовий альдегід в присутності солей Hg²⁺

Hg²⁺O

СН≡СН+H₂О CH₃-C

Полімеризація залежно від умов буває:

- лінійна (каталізатор CuCl);

СН≡СН+СН≡СН  CH₂ = CH – C ≡ CH

- циклічна (тримерізація) (в присутності активованого вугілля С_акт, і температури t) з утворенням бензолу

3С₂Н₂ (C₆H₆)

Реакція заміщення. Відбувається при пропусканні ацетилену крізь розчини солей Ag, Cu(I), або з амідом Na. При цьому заміщується атом Гідрогену біля потрійного зв’язку. Це є свідоцтвом слабких кислотних властивостей. Утворюються ацетиленіди

СН≡СН+NaNH₂ СН≡СNa+NH₃

Ацетилен є сировиною для одержання поліхлорвінілу, каучуку, оцтової кислоти, розчинників, пластмас.Він широко використовується при зварюванні а різанні металів.

Ароматичні вуглеводні або арени – циклічні вуглеводні молекули яких містять один або декілька циклів з шести атомів Карбону- бензольне кільце.

Тип гібридизації	Типи зв’язків	Загальна формула	Кут між вуглецевими атомами	Довжина зв’язку між атомами С
sp²	Ароматичний – поєднання π, σ-зв’язків	С_nH₂_n_-6	 120	0,139нм

Перший представник ряду ароматичних вуглеводнів – бензол С₆Н₆ був відкритий в 1835 році Фарадеєм в світильному газі. У 1865 році Кекуле запропонував схему будови молекули бензолу.

В молекулі бензолу 6 атомів Карбону з’єднані між собою в цикл а також з 6 атомами Гідрогену. Структурна формула бензолу має вигляд циклічної молекули, що містить три подвійних зв’язки.

Ця формула пояснює реакції приєднання до бензолу і його гомологів – гідрування, галогенування на світлі. Наявність трьох подвійних зв’язків мали би вказувати на більшу ненасиченість бензолу, тобто на більшу схильність до реакцій приєднання. Але, навпаки, для бензолу більш характерні реакції заміщення атомів Гідрогену в бензольному ядрі

або

Негібридні р- орбіталі кожного атома Карбону перпендикулярно площині кільця перекриваються, утворюючи замкнуту систему π - зв’язку . Але на відміну від алкенів, де π- зв’язок утворювався двома р- хмаринами, в бензолі π- зв’язок виникає між 6 атомами Карбону. Більш точно будову бензолу відбиває структурна формула у вигляді правильного шестикутника з колом в середні. Коло символізує рівноцінність зв’язків між атомами Карбону. Утворюється єдина π- орбіталь, яку важко зруйнувати. Саме тому для бензолу та його гомологів характерними є реакції заміщення.

Номенклатура. Згідно номенклатурі ІЮПАК пронумеровані атоми Карбону в ядрі вказують положення замісника. Для ароматичних вуглеводнів ізомерія визначається величиною, кількістю і положенням радикалів. Два радикали можуть займати три різні положення, що називаються : о- орто- (1,2); п- пара – (1,4); м- мета – (1,3).

орто орто

мета мета

Пара

Наведемо приклади формул ізомерів гомологу бензолу, що мають формулу С₈Н₁₀, або С₆Н₅ – С₂Н₅

СН₂ – СН₃

СН₃

_ _CH₃

СН₃

_CH₃

СН₃

CH₃

Етилбензол

1,2 – дим етилбензол

онрто-диметилбензол

1,3 – дим етилбензол

мета – диметилбензол

1,4 –диметилбензол

пара-диметилбензол

Фізичні властивості. Бензол – безбарвна , летка рідина з характерним запахом, у воді не розчиняється, є добрим розчинником багатьох органічних сполук. Бензол горить кіптявим полум’ям, що пов’язано з великим відсотковим вмістом Карбону в молекулі бензолу.

Бензол у великій кількості одержують з нафти і кам’яновугільної смоли, що утворюється при сухій перегонці кам’яного вугілля. Крім того існують лабораторні способи одержання бензолу. Наприклад:

1. Дегидроциклізація гексану (каталізатор – платина, при нагріванні) – ароматизація.	С₆Н₁₄  C₆H₆ + 4H₂
Тримеризація ацетилену (С_акт, t )	3С₂Н₂  C₆H₆
З солей бензойної кислоти	C₆H₅COONa + NaOH C₆H₆ + Na₂CO₃
Реакція Вюрца для одержання гомологів бензолу	C₆H₅-Cl + 2Na + CH₃Cl C₆H₅ – CH₃ + 2NaCl
Алкілування бензолу (реакція Фрідель – Крафтс ) в присутності каталізатору AlCl₃	C₆H₆ + C₂H₅Cl C₆H₅ – C₂H₅ + НCl

Реакції заміщення:

1. Галогенування бензолу в присутності AlCl₃, FeCl₃

FeCl₃

С₆Н₆ +Cl₂ C₆H₅Cl + HCl

2. Галогенування гомологів бензолу в присутності світла

C₆H₅-CH₃ + Cl₂ C₆H₅-CH₂Cl + HCl

3.Нітрування бензолу концентрованою HNO₃ при нагріванні в присутності H₂SO₄;

C₆H₆ + HO-NO₂  C₆H₅-NO₂ + H₂O

Бензол нітробензол

4.Нітрування гомологов бензолу концентрованою HNO₃ при нагріванні в присутності H₂SO₄(нітруюча суміш);

Нітрування гомологів бензолу відбувається значно активніше ніж нітрування бензолу. При цьому на нітрогрупу NO₂ заміщуються три атоми Гідрогену бензольного кільця в положеннях 2,4,6.

СН₃

+ 3HO – NO₂ 3H₂O

Метилбензол (толуол)

СН₃

NO₂ NO₂

NO₂

(тринітротолуол)

5. Алкілування (в присутності AlBr₃, AlCl₃)

C₆H₆ + CH₃Br C₆H₅-CH₃ + HBr

6. Реакції приєднання

а) водню (нагрів, каталізатор Ni, Pt)

б) хлорування (при УФ - випромінюванні)

C₆H₆ + 3H₂ C₆H₁₂– циклогексан

С₆Н₆+3Cl₂С₆H₆Cl₆

гексахлорциклогексан

7. Реакції окиснення характерні для гомологів бензолу. В якості окисників можуть бути : KMnO₄, K₂Cr₂O₇, O₂.

С₆Н₆ +[O]не підлягає окисненню;

C₆H₅-CH₃+ [О]  C₆H₅-COOH + H₂O

метилбензол бензойна кислота

C₆H₅-C₂H₅+ [О]  C₆H₅-COOH + H₂O + СО₂

етилбензол бензойна кислота

Орієнтуюча дія замісників, присутніх у молекулі бензолу.

Замісники І роду (електронодонорні) орієнтують новий замісник в положення орто – і пара –

Замісники IІ роду (електроноакцепторні) орієнтують новий замісник в положення мета –

–СН₃, –С₂Н₅, –ОН, –NH₂, –F, –Cl, –Br.

–NO₂, –COOH, –SO₃H, –C=O, –C≡N.

Застосування бензолу та його похідних.

Бензол є хімічною сировиною для виробництва ліків, фарб, пластмас, отрутохімікатів та багатьох інших органічних речовин. Бензол та хлорбензол використовують як розчинники. Додавання бензолу покращує якість моторного палива.

Підготовчі курси з хімії

Вуглеводні

Вуглеводні

Вуглеводні. Алкани.

Способи одержання

Хімічні властивості

Застосування алканів

Природні джерела вуглеводнів.

Ненасичені вуглеводні. Алкени та алкіни

Етиленові вуглеводні – Алкени

Способи одержання

Хімічні властивості

Застосування.

Ацетиленові вуглеводні - алкіни

Способи одержання

Хімічні властивості

Застосування.

Ароматичні вуглеводні. Арени

Способи одержання

Хімічні властивості