• 2.1. Поняття фінансових ресурсів підприємства. Основні джерела їх формування
• 2.2. Формування і рух коштів статутного капіталу державних і недержавних підприємств

2.1. Поняття фінансових ресурсів підприємства. Основні джерела їх формування

Фінансові ресурси - це кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємства (грошові фонди і частина коштів, використовувана в нефондовій формі).

В економічній літературі досить докладно розглянуті механізми і особливості формування фінансових ресурсів шляхом емісії акцій, облігацій, здійснення лізингових операцій, залучення банківських позик.

На будь-якому підприємстві загальна сума фінансових ресурсів складається з таких елементів:

• статутного капіталу;
• додаткового капіталу (у тому числі капітальний дохід у вигляді фонду індексації основних засобів і нематеріальних активів);
• резервного капіталу;
• централізованих коштів на фінансування капітальних вкладень;
• спеціальних фондів і цільового фінансування;
• відстроченої податкової заборгованості;
• резервів наступних виплат і платежів;
• нерозподіленого (тимчасово не використаного) прибутку у господарському обороті;
• довгострокових і короткострокових кредитів комерційних банків;
• позикових коштів від реалізації власних цінних паперів (облігацій та інших, крім акцій, тому що виторг від їх продажу враховується у статутний капітал акціонерного товариства);
• кредиторської заборгованості усіх видів, враховуючи заборгованість з бюджетних платежів, з відрахувань на соціальні заходи держави, з оплати праці, за виданими векселями, за отриманими авансами;
• інші кошти, що знаходять відображення в пасиві бухгалтерського сальдового балансу підприємства.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємства є власні і залучені кошти. До власних коштів належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід і прибуток. До залучених - пайові та інші внески, кошти, мобілізовані на фінансовому і кредитному ринках.

Власний капітал підприємства являє собою фінансові ресурси, вкладені ним для організації і фінансування господарської діяльності. Нормою для успішної, рентабельної роботи підприємства, його високої конкурентоспроможності на ринку і фінансової стійкості є ситуація, за якою власний капітал складає більшу частину його фінансових ресурсів.

Статутний капітал - це виділені підприємству чи залучені ним фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на правах власності чи повного господарського ведення. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні та оборотні) засоби.

Порядок і джерела формування статутного капіталу залежать від типу підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує. В Україні права власності підприємств різних типів і форм закріплені чинним законодавством, зокрема Господарським кодексом України, Законом України "Про власність", іншими законами України.

Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчому договорі, що в обов'язковому порядку подаються в органи влади під час державної реєстрації підприємства. Державні органи контролю (фінансові, податкові), а також банки постійно стежать за розміром статутного капіталу кожного підприємства і за тим, щоб він був оплачений відповідним чином.

2.2. Формування і рух коштів статутного капіталу державних і недержавних підприємств

Порядок формування і динаміка коштів статутного капіталу, а також порядок їх використання як джерела виконання фінансових зобов'язань юридичних осіб перед власниками (враховуючи акціонерів, пайовиків, інших учасників) і кредиторами, залежать від форми власності підприємства і його організаційно-правової форми.

Статутний капітал державного підприємства, що знаходиться в загальнодержавній чи комунальній державній власності, - це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, безкоштовно виділених державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарського ведення. Чинним законодавством України встановлено, що при здійсненні права повного господарського ведення підприємство володіє, користується і розпоряджається цими ресурсами, робить відносно них будь-які дії, що не суперечать законодавству і цілям діяльності підприємства.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство формує свій статутний капітал за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи купівлі-продажу на фондовій біржі (публічне акціонерне товариство), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права поширення через відкриту підписку і купівлю-продаж на біржі (приватне акціонерне товариство). Таким чином, у приватному акціонерному товаристві 100% статутного капіталу належить його засновникам.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і повні товариства формують статутний капітал із внесків учасників. Ці внески, оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному капіталі, причому в товариствах з обмеженою відповідальністю сума внеску кожного з учасників являє собою межу його відповідальності за зобов'язаннями товариства.

Командитне товариство - це об'єднання, у якому учасники формують статутний капітал на основах повного товариства, а вкладники відповідають за зобов'язаннями товариства лише у межах свого внеску в його статутний капітал.

Акціонерне товариство може збільшувати свій статутний капітал за рахунок:

• додаткового випуску акцій (при цьому не допускається випуск акцій на покриття збитків від господарської діяльності акціонерного товариства);
• збільшення номінальної вартості акцій;
• спрямування прибутку на приріст статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій (у такому випадку воно може замінити усі раніше випущені акції на нові).